UCRAINISTICA

     Halyna Sevruk , ceramica con motivi iconografici paradigmatici 

dell'immaginario storico ucraino.

UCRAINISTICA


UCRAINISTICA : una definizione di L.K. Tokar

POPOLO UCRAINO : origini, storia, etnocultura, coscienza nazionale, di Volodymyr Kubijovyč, Vsevolod Naulko, Bohdan Struminsky, Arkadii Zhukovsky - IEU

LINGUA UCRAINA : evoluzione e normalizzazione, a cura di George Yurii Shevelov - IEU

Sviluppo storico della Lingua Ucraina, a cura di George Yurii Shevelov - IEU

GRAMMATICA della Lingua Ucraina: storia ed evoluzione, a cura di George Yurii Shevelov - IEU

SMOTRYTSKY Meletii ( Смотрицький Мелетій 1577-1633 ), filologo e uomo di chiesa, di Oleksa Horbach - IEU

DIALETTI UCRAINI: storia e classificazione, a cura di George Yurii Shevelov - IEU

SLAVIC LANGUAGES : storia, struttura e articolazione , a cura di Vyacheslav Vsevolodovich Ivanov e Wayles Browne della Enciclopedia Britannica

AISU - Associazione Italiana di Studi Ucraini

AIS - Associazione Italiana degli Slavisti 

Semiotica: schemi sintetici della teoria linguistica strutturale di Ferdinand de Saussure, a cura di e-learning Università di Teramo

Jurij M. Lotman e la semiotica della cultura, di Stefano Traini

La "semiosfera" di Lotman, di Isabella Pezzini e Franciscu Sedda

Tesi per una semiotica delle culture, di Jurij Michajlovic Lotman, a cura di Franciscu Sedda

C'è una crisi della cultura, non del sacro: intervista a Boris Andreeviĉ Uspenskij, di Marco Testi 

Per una descrizione linguistica dell'ucraino, di Salvatore Del Gaudio

Ucrainismi in italiano (con paralleli in altre lingue europee) , di S. Del Gaudio

L'ucraino tra le lingue slave , di Salvatore Del Gaudio

Linguae: il "surzyk", breve storia del melange linguistico ucraino-russo, di Claudia Bettiol

La questione linguistica in Ucraina, di Ludovica Grossi   

La situazione linguistica in Ucraina tra passato, presente e futuro. I risultati di una ricerca sociolinguistica, di Emanuela Bulli

Ucraina: la nuova legge sulla lingua, ultimo atto di Poroshenko, di Martina Napolitano

Premessa al libro: La pianificazione linguistica in Ucraina sovietica fra le due guerre mondiali: idee, scuole, dibattiti, risultati, di Laura Orazi

La traduzione della Sacra Scrittura in lingua ucraina: il passato e le prospettive ecumenico-liturgiche del presente, di Taras Barscevski

La lingua letteraria in Ucraina: ieri e oggi, di Giovanna Brogi Bercoff

Oleksii Dovhiy's Lyrical Hero's native and alien land, by Oleksandr Strokal

Positive Elementarization of Conceptospheres SOCIOPOLITICAL and ONTOLOGICAL in Poetic Texts of Oleksiy Dovgy (based on the material of the poetry collection “Touches of the Lightning”), by T.S. Holota

Symbiosis of Conceptospheres NATURALISM and DIVINE in the Poetry of Oleksiy Dovgy (based on the material of the poetry collection “The Breath of Eternity”), T.S. Holota

Proto-slavic denominations of dishware in the history of ukrainian language, L.M. Naumenko

Oleksii Dovhiy's son's word to Ukraine, by Oleksandr Strokal

Oleksii Dovhiy: Highness of simplicity of heart, by Oleksandr Strokal

Euphony of the Ukrainian language, by Maryna Yarmolinska / Милозвучність української мови, Ярмолінська M.B. 

Icona DELLA FINE DEL XVIII - XX SECOLO COME FENOMENO ETNOCULTURALE (Storia, tipologia, caratteristiche artistiche), di Olena Osadska - УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ( ХАТНЯ ): ІКОНА КІНЦЯ XVIII – XX СТОЛІТЬ ЯК ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН (історія, типологія, художні особливості), Осадча Олена

***********************************************************************

TEMI IN EVIDENZA RIGUARDANTI IL POPOLO DELL'UCRAINA 

E GLI UCRAINI ALL'ESTERO,

a cura di Internet Encyclopedia of Ukraine

I. Ukrainians and the Ukrainian Language
II. From Nobles to Peasants: Historical Estates of Ukrainian Society
III. The Ukrainian Folklore: Folk Songs and Folk Oral Literature
IV. Ukrainian Folk Customs and Rites
V. Ukrainian Traditional Folk Beliefs, Mythology, and Demonology
VI. Ukrainians and their Christmas and Easter Traditions
VII. Traditional Handicrafts of the Ukrainian People
VIII. Ukrainian Folk Musical Instruments
IX. The Ukrainian Highlanders: Hutsuls, Boikos, and Lemkos
X. The Crimean Tatars and Other Turkic-speaking Peoples of Ukraine
XI. History of the Jews in Ukraine
XII. Romanians and Moldavians in Ukraine
XIII. The History of Russians in Ukraine
XIV. Belarusians in Ukraine and Ukrainians in Belarus
XV. The History of Ukrainians in Poland
XVI. Ukrainians in Romania
XVII. Ukrainians in Russia (1): Ukrainian Ethnic Territories in Southwestern Russian Federation
XVIII. Ukrainians in Russia (2): Ukrainians in the Kuban Region
XIX. Ukrainians in Russia (3): The Far East
XX. The History of Ukrainians in Slovakia
XXI. Ukrainians in Canada (Part 1): The Prairie Provinces
XXII. The History of Ukrainians in the Czech Lands
XXIII. Ukrainians in South America (1): Argentina

***********************************

UCRAINISTICA
una definizione a cura di L.K. Tokar

UCRAINISTICA. Il termine "ucraino", così come termini simili: "Polonistica", "Rusistica", "Tedesco", "Slavo", "Balcani" e simili, viene utilizzato principalmente quando si fa riferimento alle informazioni e alle conoscenze scientifiche di un paese o di un settore. mezzi di sussistenza delle persone in paesi stranieri (per esempio, studi ucraini in Canada, Australia, Giappone, Cina, ecc.). Allo stesso modo, vengono usati i termini "colonialismo", "russistica", "studi sui Balcani", ecc. in Ucraina, quando si tratta di traduzioni letterarie, le attività specifiche dell'intellighenzia scientifica e artistica in un particolare campo di conoscenza, sia nei singoli paesi che nelle intere regioni.

Nel processo di sviluppo della scienza dell'autoconoscenza nelle condizioni di indipendenza dell'Ucraina, il termine "ucraino" iniziò ad essere usato anche quando si parla di alcuni dei suoi rami nella stessa Ucraina. Queste sono le scienze che esplorano diverse sfere di vita materiale e spirituale del popolo ucraino. In questo caso, il termine "studi ucraini" è definito come un insieme di discipline scientifiche delle discipline umanistiche e dei cicli naturali che studiano le diverse parti (componenti) di un oggetto comune (Ucraina e popolo ucraino). Queste sono le scienze della natura, ecologia, etnogenesi, lingua, storia, economia, cultura, relazioni sociali, ordine sociale, legge, psicologia, arte, educazione e altro ancora. La condizione del loro emergere e del loro sviluppo era la specializzazione della ricerca in alcune sfere (rami) della vita umana in Ucraina. Ognuna di queste discipline scientifiche ha una propria materia di studio separata. Nel suo studio, il dominante è il metodo di differenziazione, cioè la conoscenza del tutto nelle sue componenti.

 Una corretta definizione del termine "studi ucraini" può e deve essere fatta in unità organica con la consapevolezza del termine "studi ucraini" (vedere l'articolo "Studi ucraini"). Questi concetti non sono identici ma non si contraddicono a vicenda. È solo nell'unità che diventano consapevoli dell'essenza degli "Studi ucraini", dei principi e dei meccanismi del loro sviluppo.

La scienza ucraina può svilupparsi proficuamente nella direzione dell'ottimizzazione solo sulla base dell'integrazione e della sintesi della conoscenza che viene creata in vari campi degli studi ucraini.

Gli studi ucraini diventano utili solo sulla base delle basi teoriche e metodologiche di un oggetto olistico che studia studi ucraini.

Lit.: 1. Kononenko PP Studi ucraini. Libro di testo. - K., 1996; 2. Turner L.K. Studi ucraini nel sistema di discipline scientifiche ed educative. Coll. delle scienze. funziona. - Vol.1 - 2003; 3. Turner L.K. Contenuto degli studi ucraini: un approccio sistemico-funzionale alla strutturazione della conoscenza // Studi ucraini - 2004. - № 4.

L.K. Tokar

УКРАЇНІСТИКА. Термін «україністика», як і подібні терміни: «полоністика», «русистика», «германістика», «славістика», «балканістика» тощо, вживається переважно тоді, коли мають на увазі відомості та наукові знання про ту чи іншу країну, галузь життєдіяльності народу в зарубіжних країнах (cкажімо, україністика в Канаді, Австралії, Японії, Китаї тощо). Аналогічно вживаються терміни: «полоністика», «русистика», «балканістика» і т.п. в Україні, коли йдеться про літературні переклади, специфічну діяльність наукової і художньої інтелігенції в тій чи іншій галузі знань як про окремі країни, так і про цілі регіони.

У процесі розвитку науки самопізнання в умовах незалежності України термін «україністика» став вживатися й тоді, коли мова заходить про певні її галузі в самій Україні. Маються на увазі науки, які досліджують різні сфери матеріального і духовного життя українського народу. І в цьому разі термін «україністика» визначається як сукупність наукових дисциплін гуманітарного і природничого циклів, які вивчають різні сторони (складові) спільного об’єкта (України й українського народу). Це науки про природу, екологію, етногенез, мову, історію, економіку, культуру, соціальні відносини, суспільний устрій, право, психологію, мистецтво, виховання тощо. Умовою їх виникнення й розвитку стала спеціалізація досліджень за певними сферами (галузями) життєдіяльності людини і народу України. Кожна з цих наукових дисциплін має свій окремий предмет вивчення. В його дослідженні домінантним виступає метод диференціації, тобто пізнання цілого за його складовими.

Відповідне визначення терміна «україністика» може і повинно здійснюватися в органічній єдності з усвідомленням терміна «українознавство» (див. ст. «Українознавство»). Ці поняття не тотожні, але й не заперечують одне одного. І тільки в єдності дають можливість усвідомити сутність «українознавства» і «україністики», принципи та механізми їх розвитку.

Українознавство може плідно розвиватися в напрямку оптимізації лише на основі інтеграції і синтезу знань, які творяться у різних галузях україністики.

Україністика набуває доцільності розвитку тільки на основі теоретико-методологічних засад цілісного об’єкта, які досліджує українознавство.

Літ.: 1. Кононенко П.П. Українознавство. Підручник. – К., 1996; 2. Токар Л.К. Українознавство в системі наукових і навчальних дисциплін. Зб. наук. праць. – Т.1 – 2003; 3. Токар Л.К. Зміст українознавства: системно-функціональний підхід до структурування знань // Українознавство – 2004. – № 4.

Л.К.Токар





********************************************************************

Fonte:   Міністерство освіти і науки України: Науково-дослідний інститут українознавства
Ministero dell'istruzione e della scienza di Ucraina: Istituto scientifico di ricerca degli studi ucrainistici
http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/1689-2012-03-27-13-12-40