Dmytro Buchynskyj (Дмитро Бучинський) (9 aprile 1913 - 4 novembre 1963, Madrid) figura pubblica chiave della diaspora ucraina, eccellente giornalista, critico letterario, bibliografo ucraino, organizzatore delle mostre

Dmytro Buchynsky (Дмитро Бучинський)
(9 aprile 1913 - 4 novembre 1963)

a cura di Yaryna Moroz Sarno

 

    Dmytro BUCHYNSKYJ (9 aprile 1913 - 4 novembre 1963), illustre personaggio pubblico, critico letterario ucraino, giornalista, redattore, traduttore ed editore, bibliografo, Membro della Libera Accademia Ucraina delle Scienze, Membro della Società Scientifica di Taras Schevchenko in Europa e in Canada. Aveva capacità intellettuali fenomenali. Studiò al liceo classico di Chortkiv. I primi і suoi tentativi letterari risalgono alla fine degli anni '30. Nel 1936 scrisse l'opera teatrale.  

  Successivamente studiò al Collegio Gesuita a Dubno, Università Cattolica di Lublino (studiò teologia e filosofia). Dopo la guerra continuò i suoi studi  all'Università Libera Ucraina a Monaco (nella facoltà di filosofia), dove il 22 aprile del 1948 difese la dissertazione di dottorato "Il pensiero filosofico-cristiano di Taras Shevchenko" sotto la guida scientifica del famoso filosofo ucraino Ivan Mirchuk. Per la prima volta Shevchenko è stato analizzato come poeta cristiano. Il suo lavoro è stato molto apprezzato e considerato come esempio dal Patriarca Yosyp Slipyj ed in seguito Dmytro Buchynskyj è stato invitato nel 1963 come professore all'Università Cattolica a Roma creata dal cardinale Slipyj (ciò non è stato mai realizzato a causa della sua morte prematura). Collaborò con l'Università Maximilian di Monaco (1945-46). Dapprima visse in Francia. Nel 1950 si trasferì con la famiglia a Madrid, ricoprì un incarico presso il "Consiglio Supremo per la Ricerca Accademica". Successivamente lavorò presso il "Centro di Studi Orientali".       Come pubblicista scrisse circa 1000 articoli per la stampa ucraina e circa 180 per la stampa spagnola, oltre a più di 1000 reportage per la Radio Nazionale Spagnola. Compilò anche due cataloghi bibliografici per tre mostre di libri ucraini tenutesi presso il Museo Nazionale Spagnolo di Madrid. Dal 195o collaborò con la Radio Nazionale Spagnola, dove dal 1952 al 1963 ha ricoperto la carica di caporedattore dell'edizione ucraino, si occupò della cooperazione con l'Ucraina e collaborò alle varie riviste ucraine. 

   Divenne famoso come brillante giornalista, autore di numerosi articoli e ricerche, nonché di studi letterari su Gryhoriy Skovoroda, Taras Shevchenko ("Il pensiero filosofico cristiano di Taras G. Shevchenko", 1962), Ivan Franko, Yuriy Klen e altri scrittori ucraini. Si è distinto per la sua analisi approfondita di numerosi problemi della storia della Chiesa e della cultura ucraina. È stato pubblicato sulle riviste "Ucraina moderna", "Pensiero ucraino".

   Dmytro Buchynskyj partecipava ai numerosi convegni scientifici sui problemi culturali e letterari degli studi ucraini, alla creazione delle sedi regionali della Società Scintifica di Taras Shevshenko  regionali e delle sue filiali all'estero (1949-1951). Gli articoli di D. Buchynsky sono stati pubblicati sulle riviste "Ucraina Moderna" e "Il Pensiero Ucraino". Ha pubblicato e contribuito alla pubblicazione di oltre duemila articoli, libri (molti dei quali sono firmati con pseudonimi). 

Dmytro Buchynsky fu uno dei collaboratori intellettualmente più attivi della rivista "Voce Сrisriana", ricoprendo al contempo i ruoli di studioso di letteratura, critico, bibliografo e giornalista. La sua collaborazione con questa rivista, che pubblicava di a Monaco, si inseriva nella sua più ampia missione di diffondere la cultura ucraina in Europa, in particolare in Spagna, dove viveva.

    Dmytro Buchynsky contribuì alla divulgazione della letteratura ucraina in Europa, in particolare nei paesi di lingua spagnola. Promosse ampiamente la cultura ucraina in Spagna, ha tradotto autori spagnoli in ucraino e gli scrittori ucraini in spagnolo, era primo a promuovere il nome di Ivan Franko in Spagna. Era un brillante critico letterario, autore degli studi su Grygoiy Skovoroda, Ivan Franko ("Ivan Franko y la literatura espanola" (Madrid 1953), Yuriy Klen "Yuriy Klen nella vita e nell'attività creativa" (Toronto 1962); Natalena Koroleva "Sui sentieri e le tracce della vita di Natalena Koroleva" (Monaco-Madrid, 1958), su altri scrittori ucraini, ha scritto sul culto mariano "La Venerazione della Madre di Dio in Ucraina" (New York, 1954); "Ucraina sotto la bandiera mariana" (Londra, 1958) sulle icone mariane ucraine e culto della Vergine Maria; "Pasado y presente del libro ucrainіano" (Toronto- Madrid, 1962); "Un testimone spagnolo della nostra cultura musicale" (Yorkton 1958).

   Dmytro Buchinskyj lavorava nel Centro degli Studi Orientali a Madrid, che intorno al 1950 iniziò a pubblicare la rivista "L'Oriente Europeo". Organizzò numerose mostre, il che fu possibile, in parte, grazie ai rapporti amichevoli con il re spagnolo, che lo aiutò personalmente (secondo le fonti, bevve anche ripetutamente caffè insieme). L'organizzatore di mostre di libri ucraini presso la Biblioteca Nazionale a Madrid. Ha tradotto dallo spagnolo le opere di José Ortega-y-Gasset, H.-G. Nieto, H.-M. Sanchez-Silva, W. Carredano, A. Lizon, L. de Castresan, D. Benaudalla, P. Barocha ed altri. Un fatto biografico importante è che D. Buchynsky ha tradotto "Canto della schiera di Igor" ("Слово о полку Ігоревому") in spagnolo. 

   Inoltre, organizzò  numerose mostre e fece indici bibliografici per i cataloghi "Exposition de la obra impresa ucrainiana en el extranjero 1945-55" ("La  Mostra della stampa ucraina all'estero negli anni 1945-55: Catalogo", 1956), "Bibliografia ucraniana, 1945-61" (1962; entrambi pubblicati a Madrid e poi ripubblicato ad Edmonton, Canada, 1996). 

    Il 9 aprile 1956 era inaugurata la prima delle mostre che comprendeva 1200 pubblicazioni dell'opera poliedrica editoriale della diaspora ucraina dei primi anni del dopoguerra. Parte del comitato organizzatore onorario prendeva l'Arcivescovo Kyr Ivan Buchko, rappresentanti della Direzione degli Archivi e delle Biblioteche di Madrid, dell'Accademia Ucraina delle Scienze di New York, della Scuola Scientifica e Tecnica di Sarcelles, dell'Istituto Tecnico ed Economico Ucraino di Monaco di Baviera. 

   Nel 1958 in collaborazione con la Federazione Mondiale delle Organizzazioni Femminili Ucraine (Filadelfia) fu inaugurata una mostra dedicata alle donne – donna scrittrice e madre ucraina, nonché ai problemi del bambino ucraino nelle condizioni dell'emigrazione. Sono stati dimostrati anche la stampa femminile, i libri per bambini e i libri di testo scolastici. In totale, ci sono 370 pubblicazioni pubblicate in Europa, Nord e Sud America, Canada e Australia. L'organizzatore della mostra D. Buchynskyj  presentò 163 opere delle 73 scrittrici ucraine. 

   Al 100° anniversario della morte di Taras Shevchenko è stata dedicata la terza mostra, che andava ben oltre del tema, presentando il lavoro editoriale sull'emigrazione per il periodo 1945-1961. Gli organizzatori istituzionali della mostra sono stati la filiale canadese dell'Accademia ucraina delle scienze a Winnipeg, Associazione Scientifica intitolata a Tara Shevchenko a New York e Sarcelles. D. Buchynskyj scrisse di tutte le fasi della sua organizzazione, del corso della sua apertura e della sua esposizione dal 1 settembre al 20 settembre 1961, nonché della sua ricezione nella stampa spagnola nell'articolo "Mostra di Shevchenko a Madrid", pubblicato sulla rivista "L'America" a Filadelfia (1962, pp. 195-202) e sul giornale londinese "Ukrainska Dumka" (1962, pp. 42-48). 

  Pubblicò articoli in spagnolo su argomenti ucraini, ha contribuito alla divulgazione della letteratura ucraina nei paesi di lingua spagnola. Era l'organizzatore della vita sociale e culturale degli ucraini in esilio, mantenendo i contatti con molte organizzazioni, gerarchi ecclesiastici, le istituzioni scientifiche, era rappresentante della Libera Accademia Scientifica Ucraina in Spagna; aiutava agli studenti, talentuosi giovani ucraini in esilio.

La copertina del libro "Il pensiero filosofico-cristiano del mondo di Taras Shevchenko", pubblicato tra Londra  e Madrid nel 1962

 La nuova edizione del libro 

La copertina del libro "Yuriy Klen nella vita e nell'attività creativa"

La copertina del libro "La  Mostra della stampa ucraina all'estero negli anni 1945-55: Catalogo", Madrid 1956

"Bibliografia ucraniana, 1945-61", Madrid 1962 

 Il sepolcro di Dmytro Buchynskyj a Madrid

La celebrazione commemorativa con la partecipazione della figlia Tamara Buchynsky, 

giornalista e critico della letteratura

***

Бучинський, Д. «А дійсність — кривда, дійсність — кров» : В десятиріччя смерти Богдана Лепкого — поета вічної туги // Українець. Час. — Париж, 1951. — № 29 (29 лип.). — С. 5.

Бучинський Д. Автор "Задавлених" // Пороги Буенос. Айрос 1954. н. 57/58. C. 2. 

Бучинський, Д. Біблія в перекладі професора Івана Огієнка // Українська думка, (1963, серпень 23). с. 2-3.

Бучинський Д. Богородичний культ в українському письменстві // Науковий Збірник УВУ. Ч. 9 (1967). C. 26-48

Бучинський Д., Богородичний культ в українському письменстві. Матеріяли до історії Укр. Церкви // Збірник доповідей. «Наукові Записки Українського Вільного Університету» т, 9-10, Мюнхен- Рим-Париж 1969, с. 26-48.

Бучинський Д. Вона формує світогляд еспанського студента // Біблоc. 1956. ч. 12 (20). С.5-6.

Бучинський Д. Вкладання Шевченка в імперіялістичні рамки // Українські вісті. -1963. -17 березня. - С. 1.

Бучинський Д. Ґенерація 98 // Сучасна Україна, 1952, ч. 10, с. 6—7;

Бучинський Д. Доля української книжки // Авангард. -1962. Ч. 1. -С. 26-38.

Бучинський Д. Еспанський свідок нашої музичної культури. Йорктон, 1958;

Бучинський Д. Етичні вартості в житті Т. Шевченка// Визвольний шлях. – 1955. – Кн. 3. – С. 23–33; Кн. 4. – С. 16–28. 

Бучинський Д. З допомогою дитині й батькам // Біблоc. 1956. ч. 6 (14). С.11-12.

Бучинський Д. З духовної скарбниці Олени Киселевської // Бібліоc. 1957. ч. 4 (24). С. 4-5.

Бучинський Д. Заслуги Наталени Королевої // Наше життя 1958, 11, 3З

Бучинський Д. «Заснеш без зір, поете, - життя на звуки промінявши». (До двадцятої річниці смерти Б. І. Антонича)» // „Християнський голос” (Мюнхен), 7—14 липня 1957.

Бучинський Д. Зі згадок Наталени Королевої : Відгук // Свобода. 1958. Ч. 175—185

Бучинський Д. Історична драма про гетьмана Мазепу // Віра й культура. — 1961. — № 8. — С. 19.

Бучинський Д. Icторична повіть Олександра Лугового // Бібліоc. 1957. ч. 4 (24). С. 11-12.

Бучинський Д. Книга морська глибина // Біблос 1956, ч. 12 (20) 1-2. 

Бучинський Д. Молитва в житті Т. Шевченка / Католицький щорічник. 2002. К., 2006.

Бучинський Д. Молітесь Богові одному  // "Християнський голос"  8 березня, 1964.

Бучинський Д. Мудрість і держава // Наша культура. – 1952. – Число 6. – С. 21–23.

Бучинський Д. На шляхах і стежках життя Наталени Королевої. Мюнхен; Мадрід, 1958;

Бучинський Д. Наш видавничий дорібок на чужині за 1945-1956 роки // Визвольний шлях. – 1956. С. 1446-1455

Бучинський Д. Наші шевченківські зобов’язання // Визвольний шлях. – 1986. – Кн. 3. – С. 259–270. 

Бучинський Д. Поет тіла і духа [Хосе Ґарсія Нієто] // Сучасна Україна, 1953, ч. 13, с. 8; 

Buchynskyj D. Pasado y presente del libro ucrainіano. Toronto; Madrid, 1962

Бучинський Д. Почитання Богоматері в Україні. Н.-Й., 1954; вид. ОО. Василіяни "Слово Доброго Пастиря", Друн. Нью Йорк, "Дніпро", стор. 67 с. 

Бучинський Д.  Серед українських книжок на чужині  // Біблоc. 1955. ч. 7 рік І. С. 5-6.

Бучинський Д. Справжній Шевченко // Українські християнські вісті. -1963. -№ 1. -С. 9-10.

д-р Д. Б. Студенські демонстрації у Мадриді // Свобода 5 лютого 1954 ч. 24. С. 2. 

Бучинський Д. Франко в одному спогаді // Свобода. 15 серпня 1956. С. 6

Бучинський Д. Україна під марійським прапором. Лондон, 1958

Бучинський Д., Українці в Еспанії // Українці у Вільному Світі: ювілейна книга Українського народного союзу з нагоди 60-річчя : 1894-1954. Джерзі Ситі, Видавництво: "Свобода" 1954. С. 254-262.

Бучинський Д. Християнсько-філософська думка Тараса Г. Шевченка. – Мадрід, Лондон: Союз українців у Великій Брітанії, 1962. – 256 с.

Бучинський Д. Християнсько-філософська думка Тараса Шевченка  // Хроніка-2000 : український культурологічний альманах. - К., 2000. - Вип. 39-40: Україна: філософський спадок століть. Т. 2. - С. 551-562.

Бучинський Д. Хто книги читає, той говорить з Богом // Шлях перемоги. -1955. -18 вересня. -C. 3, 4.

Бучинський Д. Що не треба забувати // Біблоc. 1959. ч. 9 (29). С.7-8.

Бучинський Д. Цікава, але нескінчена повість // Біблос. 1959. ч. 9. С. 9.

Бучинський Д. Червона Книга переслідуваної Церкви // Християнський Голос, (1957) ч. 26, с. 4.

Бучинський Д. Чужинецька преса і українське питання // Християнський Голос, (1957) ч. 43, с. 4.

Бучинський Д., Шевченківська виставка в Мадриді // «Америка» (1962, ч.195-201/2; «Українська Думка» (1962, ч. 42-48).

Бучинський Д. Шевченко й Щепкін// Календар-альманах «Відродження» на 1961 рік. Буенос-Айрес, 1960;

Бучинський Д. Шекспірові сонети // Біблос 1959 ч. 6 (50), С. 10-11

Бучинський Д. Що не треба забувати// Бібліоc. 1959. ч. 9 (29). С.7-8.

Бучинський Д. Ювілей героїчного підпілля // Український самостійник»  13 липня 1952 року. C. 3

Бучинський Д. Юрій Клен в житті і творчості: доповідь виголошена на Науковій конференції НТШ у Торонті, 13-14 жовтня 1962 / 

Бучинський Д. Юрій Клен в житті і творчості / Дмитро Бучинський. – Клівленд : Об’єднання жінок Організації Оборони Чотирьох Свобід України, 1992. – 44 с.

Бучинський, Д. [пер.]. Марселіно - хліб і вино : (оповідання для батьків) / Хосе Марія Санчез-Сільва; переклад Дмитра Бучинського. Лондон: Накладом Української видавничої спілки, 1955.

Buchynskyj D. Bibliografia Ucraniana: 1945-1961. Ministerio de Educación Nacional, Dirección General de Archivos y Bibliotecas. -Madrid, 1962. -311 p.

Buchynsky D. Ukrainian Bibliography 1945-1961. Canadian Institute of Ukrainian Studies Press University of Alberta Edmonton 1996

Buchynskyj D. Pasado y presente del libro ucrainiano. Estudio bibliografico-historico.-Toronto; Madrid, 1962;

Buchínskiy D. Ivan Frankó y literatura española // La revista de literatura. – 1953. – Nú . 1. – P. 55–77. 

Buchynskyj D. Ivan Franko y la literatura espanola.- Madrid, 1953.

Buchynsky D. «Iván Frankó y la literatura española», Revista de Literatura,. 3, núm. 5, 1953, pp. 55-77.

Buchínskiy D. Iván Frankó // Poesía española. – 1956. – Nú . 56. – P. 26.

Buchynskyj D. Exposition de la obra impresa ucrainiana en el extrajero 1945—1955. Catalogo. Madrid, 1956;

Buchynsky D. Worshipping the Virgin Mother in Ukraine, New York 1954, Ukr. Woman Organization, Imp. New York, pag. 14

Buchynskyj D. La epoca del gran Renacimiento// Bibliografia ucraniana. 1945–1961. – Madrid, 1962. 

Buchynskyj D. Taras Shevchenko // “Poesia Española”. – Madrid, 1955, № 27. – P. 5–6.

Боєчко А. Мадридська громада // Слово і час. – 1992. – № 8

Бучинський Дмитро // ЕУ. Париж; Н.-Й., 1954, т. 1, с. 200; 

Бучинський Дмитро // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Головний редактор В. Кубійович. Перевид. в Україні. — К.: Глобус, 1993. — Т. 1. — С. 200 

Грень З. Т., Дмитро Бучинський (1913-1963) – організатор виставок української книги в Національній бібліотеці в Мадриді // Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)

Грень З. Т., Листи Наталени Королевої до Дмитра Бучинського (1913—1963) як джерело до вивчення їхніх життя і діяльності [Текст] / З. Т. Грень // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2025. - № 4. - С.117-129 .

Доценко Р. Бучинський Дмитро Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 Т. Т. 1 А — Й / голова редкол. Г. Яворський. — Тернопіль, 2004. — С. 213

Доценко Р. Бучинський Дмитро Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — С. 675—676. 

Кравець Я. Іспанське прочитання Тараса Шевченка (до 150-х роковин смерті поета) // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови: зб. наук. пр.-Львів, 2012. -Вип. 19. -С. 294-305.

Любченко К. Українська Іспанія в постатях: Дмитро Бучинський // Стожари : інформ. портал українців світу. -27.04.2018. -Режим доступу: https://archive.svitua.org/istoriya/vydatni-ukraintsi/item/7273-ukrainskaispaniia-v-postatiakh-dmytro-buchynskyi.html.

Маркусь В. На еспанській землі // Сучасна Україна, 1955, ч. 9, с. 11; Bibliografia Ucrainia, 1945—1961. Madrid, 1962; 

Мельничук Б. Бучинський Дмитро Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 213. 

Мельничук Б., Хаварівський Б., Уніят В. „Журавлина“ книга. Тернопільська українська західна діаспора. Словник імен. Тернопіль, 1999, част. 1, 242 с.

Пронкевич О. «Українська тематика в іспанському літературознавчому дискурсі діаспори» // «Філологічні трактати» 2020. Том 12, № 1, с. 90–101.

Pronkevich O. Calderòn de la barca en la recepciòn de Ivan Franko // Pronkevich O., Martín-Loeches Morales F., Mayevska O. (eds). Actas del VIII Congreso de Hispanistas de Ucrania, Odesa, 15 y 16 de septiembre de 2017. — Lviv, Astroliabio Editorial, 2018. 245-254.

Романюк Т. Бучинський Дмитро // Наукове товариство імені Шевченка :

Росовецький, С. Бучинський Дмитро Григорович // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. — Т. 1: А-В / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — Київ, 2013. — C. 545.

Романюк Т. Бучинський Дмитро [Електронний ресурс] // Енциклопедія Наукового товариства імені Шевченка. – Режим доступу: http://encyclopedia.com.ua/search_articles.php?id=475

Савчук П. Пам'яті д-ра Дмитра Бучинського  // Фенікс. -1964. -Зош. 12. -С. 54-55.

Сенета М. Христологічний досвід прочитань шевченкознавчих праць Дмитра Бучинського та Івана Огієнка // Вісник Львівського університету. Серія філологічна: зб. наук. пр. -Львів, 2018. -Вип. 67, Ч. 1. -С. 118-130.

Скленар І. Часопис «Християнський Голос» (Мюнхен) в післявоєнний період: історія, тематична палітра, провідні автори і публіцисти // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя Журналiстика 2022, № 51, С. 34-46. 

Степовик Д. Християнство Тараса Шевченка. -Жовква : Місіонер, 2014. -392 с.

Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядкування В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Яримович В., Білик О., Волинський М. Нарис історії Української Студентської Громади та Українських Поселень в Еспанії 1946–1996 / Володимир Яримович, Олександер Білик, Микола Волинський. – Філадельфія-Мадрид: Накладом групи колишніх українських студентів в Еспанії, 1997. – 196 с. 

Universitas Libera Ucrainensis 1921—2006 / Упоряд. М. Шафовал, Р. Яремко. Мюнхен, 2006, с. 192

Доповідь: Ярема Кравець (Львів). “Іван Франко” - іспаномовний ювілейний есей Дмитра Бучинського (1956 р.). щорічна конференція СЕРЦЯ ТВОЮ ПОЧУЮТЬ ДАВНЮ СИЛУ…»: Франкові виміри національної ідентичности 23 жовтня 2020

Exposicion de la obra impresa ucraniana en el extranjero 1945–1955. Catalogo. – Direccion general de archivos y bibliotecas, Madrid, 1956.

Il Giovedì Santo memoria dell'Ultima Cena

L'Ultima Cena

Il Grande e Santo Giovedì

Il mosaico del XII secolo dalla cattedrale di San Michele dalle Cupole d'Oro a Kyiv

    Il Giovedì Santo (gr. ῾Η ἁγία καὶ μεγάλη πέμπτη; lat. In Cena Domini, De Natale Calicis), richiamando l’evento dell’Ultima Cena, pone al centro il segno dell’amore gratuito, totale e definitivo. Questo è il giorno dell’istituzione dell’Eucaristia in memoria della nuova ed eterna alleanza e dell’istituzione del sacerdozio ministeriale e il servizio fraterno della carità. Il sacerdozio e carità sono strettamente collegati con il sacramento dell’Eucaristia, creando la comunione fraterna e indicano nel dono di sé e nei servizio il cammino della Chiesa. 

    Nel sacramento dell’amore, - Eucaristia, Gesù donò se stesso come il cibo della vita eterna e portò a compimento la liberazione dell'uomo. Il calice riempito e il pane preparato diventano l'Eucaristia, quando nella notte in cui fu tradito, "il Signore Gesù prese del pane e, dopo aver reso grazie, lo spezzò e lo diede ai suoi discepoli dicendo: Prendete e mangiate: questo è il mio corpo. Poi prese il calice e disse: Prendete e bevete: questo è il mio sangue". 
    Il pane e il vino sono stati dati all'uomo e, ricevendo la parola di Dio, diventano il corpo e il sangue di Cristo nella presenza reale del Signore morto e risuscitato. Come diceva San Giovanni Crisostomo: «Noi offriamo sempre il medesimo Agnello, e non oggi uno e domani un altro, ma sempre lo stesso. Per questa ragione il sacrificio è sempre uno solo. [...] L’offerta è la stessa, chiunque sia colui che offre, sia Paolo, sia Pietro; è la stessa di quella che Cristo diede ai discepoli e quella che ora fanno i sacerdoti: questa non è per nulla inferiore a quella, perché non sono gli uomini a santificarla, ma è lo stesso che santificò quella. Infatti, come le parole che Dio disse un giorno sono le stesse di quelle che dice ora il sacerdote, così l’offerta è la stessa...» (San Giovanni Crisostomo, In Epist. II ad Timotheum 1, in PG 62, 612)
   Il sacerdozio nasce dall’Eucaristia come un dono per l’unità. La Chiesa rende attuale il mistero di salvezza mediante la Parola, il Sacrificio, i Sacramenti per la forza dello Spirito Santo.

   "Nessuno, o fedeli, non iniziato alla Cena del Signore, nessuno assolutamente si accosti come Giuda alla Mensa con cuore falso. Egli, ricevuto il boccone, insorse contro il Pane e, pur apparendo discepolo, in realtà era omicida, rallegrandosi con i giudei e vivendo con gli Apostoli. Odiando baciava, baciando vendeva il Dio e Salvatore delle anime nostre. che ci ha riscattati dalla maledizione" (III Stichira dell'Aposticha).

   La più antica rappresentazione dell'Ultima Cena come il banchetto sacro (agape) si trova nelle catacombe di Priscilla (la prima metà del III secolo), simile a quella nella catacomba di San Callisto. L'iconografia dell'Ultima Cena del mosaico di Sant'Apollinare Nuovo (l'inizio del VI secolo) e nel Codice Purpureo di Rossano (secolo VI) è ispirata agli schemi bizantini. 

Fractio panis, la catacombe di Priscilla, Roma, la prima metà del III secolo

L'affresco nella catacomba di San Callisto, III secolo   

 

Catacombe dei Santi Marcellino e Pietro, affresco del IV secolo

Il rilievo sulla copertina del Vangelo, V secolo, Museo del Tesoro di Duomo di Milano

Il Codex Purpureus Rossanensis, VI secolo

Il Vangelo Rosanno (il Codex Purpureus Rossanensis) del VI secolo 

I mosaici della chiesa di Sant'Apollinare Nuovo a Ravvena, VI secolo

  

Il disco d'argento con la doratura, VI secolo

L'avorio dell'XI secolo, frammento dell'altare della cattedrale di Salerno, 

Museo diocesano del Duomo di Salerno  

Miniatura del Vangelo dell'XI secolo (Paris, gr. 74, fol. 156 v) 

L'icona del monastero Vatoped, Athos, XII secolo

Mosaico del XII secolo, la basilica di San Marco 

Il mosaico nella cattedrale di Santa Sofia a Kyiv, l'XI secolo 

Frammento del mosaico 

L'Eucarestia degli Apostoli, frammento del mosaico della chiesa di San Michele delle Cupole d'Oro, Kyiv, XII secolo 

     

 

  L'affresco del XII secolo rappresentante l'Eucaristia, 

chiesa di San Cirillo d'Alessandria, Kyiv

L'affresco del XIII secolo, Goriany (Uzhgorod) 

Il salterio di Kyiv del 1397

La miniatura del Salterio di Kyiv del 1397 

La miniatura del Salterio di Kyiv del 1397 

Maestro Andriy con i discepoli, f'affresco della cappella della Santissima Trinità, 1416, Lublin

Dall'iconostasi di Stara Skvariava, Scuola pittorica di Peremyshl', XVI secolo

Maestro Fedusco, frammento dell'icona della Passione di Cristo, Sambir, la metà del XVI secolo

L'arco della Porta Santa, XVI secolo, Museo della storia locale

 

Frammento con la scena dell'Eucarestia degli Apostoli, 

La Porta Santa, Museo di Rivne, XVI secolo 

L'icona della metà del XVI secolo, villaggio Bila

L'affresco del XVII secolo dalla chiesa di San Nicola a Kyiv

Dall'iconostasi dell'Assunzione nel villaggio di Velyki Grybovychi, regione di Leopoli, 1638

Ivan Rutkovych, dall'iconostasi di Zhovkva, 1699

Yov Kondzelevych, dall'iconostasi di Skyt Maniavsky del XVII secolo 

L'icona del XVIII secolo 

Icona "L'Ultima Cena", inizio XVIII secolo, Galizia.

Medaglione in smalto su calice d'argento della metà del XVIII secolo

Medaglione in smalto "L'Ultima Cena" da un cofanetto d'argento per le offerte

"L'Ultima Cena" su un vassoio per calice d'argento, 1756.

L'icona del XVII secolo, Museo Nazionale dell'Arte a Kyiv

Cristo vite. Pittore di Ostrigh, prima metà del XVIII secolo,

Museo Nazionale di Andrey Sheptytsky di Leopoli, Ucraina

Cristo vite. Maestro da Ostrigh. 1730-1740, Brody. 

Museo Nazionale Andrey Sheptytsky di Leopoli, Ucraina.

Cristo vite. Pittore di Ostrigh, la prima metà del XVIII secolo, 

Riserva Storica e Culturale Statale di Ostrigh

L'icona della prima metà del XVIII secolo

"Cristo è la vera vite", l'icona ucraina del 1747, argentata, chiesa della Ss. Trinità,

villaggio Luchytsa, regione di Lutsk, Museo delle Icone di Volun'

Data della prima pubblicazione
16/04/20 09:43