Un eccezionale archeologo e museologo
Vikentij Khvojka (1850-1914)
che scoprì la civiltà di Trypillia
di Yaryna Moroz Sarno
Vikentij Khvojka, foto del 1899 scattata a Kyiv
Vikentij Khvojka, noto ricercatore di siti archeologici, artista di talento, fu uno dei fondatori del Museo di Arte, Industria e Scienza di Kyiv (ora Museo Nazionale di Storia dell'Ucraina). Le opere di questo scienziato hanno permesso di creare il primo concetto scientifico dello sviluppo storico della popolazione agricola del Medio Dnipro dall'età della pietra al Medioevo.
Vikentij Khvojka (Вікентій Хвойка) nacque l'8 (21) febbraio 1850 in villaggio ceco di Semin sulle rive dell'Elba, a 110 chilometri da Praga, nella Boemia settentrionale. Proveniva da un'antica famiglia nobile, ma impoverita. Nell'epoca di Fernando II gli antenati di V. Khvojka furono perseguitati e diventarono nobili impoveriti. Le loro proprietà furono incendiate durante la guerra e i documenti di famiglia scomparvero. Gli ex gloriosi cavalieri cechi divennero in seguito semplici contadini. Anche il padre di V. Khvojka era un contadino e si dedicava alla produzione di latte. La terra natale dello scienziato si trova a nord-est di Praga ed è conosciuta come la regione di Pardubice, nella valle del fiume Elba (all'interno della Repubblica Ceca), che in Germania è chiamato Elba. Il villaggio di Semin si trova a 30 km a ovest di Pardubice, sulla riva destra del fiume Elba, alla confluenza di un piccolo affluente. La regione è famosa per le grandi città come Pardubice e Hradec Králové. Questi luoghi pittoreschi si trovano nella pianura della Boemia orientale, dove ancora oggi prevalgono l'allevamento di cereali e il bestiame.
I suoi genitori Anna e Vaclav avevano dodici figli, tra cui Vincent (in casa – Chenek) era il maggiore. La famiglia visse grazie ai proventi della fattoria (erano impegnati nell'allevamento di latticini) che in seguito vendettero, trasferendosi nella città di Chrudim. Vikentij (Cheslav) era il primogenito di una famiglia numerosa, che aveva nove figli. La tenuta di suo padre si trovava vicino alle grandi tenute reali occupate dalle foreste. Vikentij andava a caccia con il padre in queste foreste reali. Ricordando la sua infanzia, lo scienziato disse di essere molto tranquillo e modesto, e di preferire la comunicazione con le ragazze. Con grande amore, ricordava sua madre, che si prendeva sempre cura delle mucche, poiché la loro famiglia era impegnata nell'allevamento di bovini da latte. Vikentij lo amava e lo intratteneva molto.
V. Khvojka ricevette la sua istruzione primaria in una scuola pubblica nel villaggio di Seminy. Nonostante la sua situazione precaria, suo padre voleva educare il suo primogenito affinché diventasse un uomo istruito. Vikentij entrò in una scuola commerciale a Chrudim, dove studiò fino allo scoppio della guerra austro-prussiana. Si diplomò nel 1864. All'età di 16 anni, nel 1866, scoppiò la guerra austro-prussiana, che si concluse con la sconfitta dell'esercito austriaco nei pressi di Sadovaya, di cui V. Chvoika conserva molti ricordi.
Nel 1868 fece un lungo viaggio in Austria e Germania. Alla fine degli anni '60 dell'Ottocento, il giovane si stabilì a Praga.
Nel 1876 si trasferì a Kyiv per la residenza permanente. Inizialmente, le sue attività a Kyiv non erano in alcun modo legate allo studio della storia antica o dell'archeologia. All'inizio, in Ucraina, insegnò tedesco e disegno. Amava disegnare fin dall'infanzia e ottenne notevoli successi in questo campo, che in seguito gli tornarono utili durante gli scavi archeologici, dove dovette disegnare e schizzare con cura tutti gli antichi reperti insoliti. All'inizio del suo trasferimento a Kyiv, V. Khvojka dovette guadagnarsi da vivere con ogni mezzo; per un certo periodo allenò persino schermidori. Durante queste lezioni, sviluppò un rapporto particolarmente caloroso con la famiglia Deforens, che aveva la sua casa a Podil.
L'insegnamento non gli offriva significative opportunità di guadagno e non soddisfaceva i suoi bisogni spirituali né le peculiarità della sua natura creativa. Fu allora che decise di dedicarsi all'agricoltura. In seguito, iniziò a fare ricerche sulla coltivazione del luppolo ed introducendo il miglio ceco ebbe successo in agronomia.
La famiglia Deforens possedeva una dacia a 12 km da Svyatoshyn, sulla strada per Zhytomyr, nel villaggio di Petrushki. Qui, a V. Khvoyka fu permesso di condurre esperimenti sulla coltivazione di singole colture. Il terreno non era molto grande, ma adatto ad attività agricole su piccola scala. Trovò una "vene d'oro" per sé stesso: riprese ciò che suo padre faceva a casa, nella Repubblica Ceca. V. Khvoyka iniziò a coltivare una varietà ceca di miglio chiamata "Rosychka", che gli era stata inviata dalla Repubblica Ceca. I tentativi di acclimatare il miglio ceco in Ucraina ebbero un tale successo che si limitò a coltivare semi e a venderli e distribuirli in diverse regioni. Già nel 1883-1884 mise in vendita una quantità significativa di semi di miglio ceco "Rosichka". Questa varietà attecchì rapidamente in molte regioni dell'Impero russo. La sua resa era superiore a quella delle varietà di miglio locali. L'anno successivo V. Khvoyka ricevette numerosi ringraziamenti dai produttori agricoli. Nel 1885 riassunse la sua esperienza e pubblicò addirittura il suo primo libro a Kyiv "Rosichka" (Panicům panquineum).
Riassunse la sua esperienza nelle opere "Rosychka" (1885), "Hmelevodstvo i uchod za nym" ("Agricoltura e cura" (1891)). I risultati significativi del giovane agronomo furono contrassegnati da alti riconoscimenti alle esposizioni agricole di Romny (1884) e Kharkiv (1887), e dall'esposizione di Parigi (1889) l'innovatore ricevette una medaglia d'argento. Successi significativi in agronomia di Khvojka sono stati premiati con diplomi e medaglie alle mostre a Romny (1884) e Kharkiv (1887); alla mostra di Parigi (Francia; 1889) ricevette una medaglia d'argento e fu eletto membro dell'Accademia Nazionale agricola, industriale e commerciale francese (Académie Nationale Agricole Manufacturière et Commerciale).
Khvojka cominciò ad interessarsi di archeologia all'inizio degli anni novanta dell'Ottocento. La sua formazione come archeologo, oltre all'autoeducazione, fu facilitata dalla comunicazione con Volodymyr Antonovych e Fedir Vovk. Il duro lavoro quotidiano diede all'instancabile ricercatore nuove e nuove scoperte. I fondi per gli scavi furono per lo più ricevuti da M. A. Tereshchenko e Varvara Khanenko. Bohdan Khanenko una volta disse a Vincent: "Lei sente questa terra". Fu attivamente impegnato nella ricerca e nella scoperta di siti archeologici. A partire dagli anni Novanta del XIX secolo, lo scienziato iniziò a condurre sistematicamente scavi archeologici.
La ricerca di V. Khvojka riguarda vari periodi importanti della preistoria, protostoria e storia di una vasta parte dell'Europa orientale, a partire dai cacciatori di mammut dell'età della pietra, fino agli insediamenti dei primi agricoltori della cultura Trypillia del periodo eneolitico (VI - III millennio a. C.). Ad esempio, tumuli dell'età del bronzo delle steppe del Mar Nero settentrionale, problemi della storia della Scizia (insediamento di Pastyrske), Sarmati, l'origine degli Slavi (culture di Zarubynetsk e Chernjakhiv), la storia del paganesimo nell'antica Rus' (kapysche), la capitale della Rus'-Ucraina, Kyiv (scavi su Starokyivska Gora), palazzi principeschi e difensori di Kyiv dall'attacco tataro-mongolo, la capitale cosacca dell'Ucraina a Chyhyryn di Bohdan Chmel'nyc'kyj. A lui si deve non solo la scoperta di numerosi monumenti archeologici, ma anche la creazione di una loro armoniosa periodizzazione, l'interpretazione etnogenetica scientifica, l'organizzazione basata sui reperti della base fondamentale dei fondi e delle esposizioni del Museo Nazionale di storia dell'Ucraina, la partecipazione allo sviluppo della scuola scientifica archeologica ucraina tra la fine del XIX e l'inizio del XX secolo, che divenne una delle più potenti non solo nell'Impero russo, ma anche in Europa. È degno di nota il fatto che non solo ogni studio approfondito, ma anche singoli articoli sull'archeologia primitiva dell'Europa orientale o sulla storia medievale della Rus'-Ucraina, sui problemi dell'etnogenesi degli slavi nel corso del XX secolo, non possano fare a meno di un riferimento alle ricerche di V. Khvojka.
Vikentij Khvojka era interessato principalmente alla storia antica di Kyiv. Dopo aver letto il libro, si rese conto che, in realtà, non era ancora stata scoperta dagli archeologi. Erano stati condotti scavi precedenti a Kyiv, ma di portata insignificante. Molti degli oggetti di cui scrivevano gli antichi cronisti erano sconosciuti. Inoltre, lo scienziato era anche interessato alla storia più profonda del territorio di Kyiv. Fu stimolato dalle segnalazioni della scoperta di antichi siti di popolazioni dell'età della pietra e dalla scoperta di insolite sepolture in tumuli, molti dei quali si trovavano nei dintorni di Kyiv. Tra i primi reperti archeologici vi furono frammenti di antiche stoviglie e selce, scavati da V. Khvoyka sulle rive del Dnipro. In seguito, scoprì diversi altri siti paleolitici a Kyiv, nel tratto di Protasiv Yar, nel villaggio di Selishche nella regione di Cherkasy e in altri luoghi. Tra i numerosi ritrovamenti del ricercatore figurano anche necropoli di due culture archeologiche: Zarubyntsy (II secolo a.C. - I secolo d.C.) e Chernyakhiv (III - V secolo d.C.). Sono stati scoperti sulle rive del Dnipro, vicino al villaggio di Zarubyntsy, vicino a Kanev, e nel villaggio di Chernyakhiv, vicino a Kaharlyk, e hanno dimostrato la significativa influenza delle culture celtica e provinciale-romana nelle profondità dell'Europa sud-orientale. Un altro interessante ritrovamento sono i resti delle fondamenta di un palazzo principesco in mattoni risalente all'epoca principesca della Rus'-Ucraina sulla Starokyivska Gora, vicino alla chiesa di Desyatynna. Qui sono stati rinvenuti un mattone con l'immagine di un tridente e i resti di laboratori di gioielleria di quell'epoca. E ancora più tardi, una grande fossa comune contenente le vittime dell'invasione mongolo-tatara del 1240.
Nel 1893, V. Khvojka effettuò scavi senza precedenti in uno sito paleolitico più famosi oggi: il sito di Kyrylivka. Il ritrovamento archeologico, un frammento di zanna di mammut con un'immagine scolpita di grande valore artistico, ora conservato nella collezione del Museo Nazionale di Storia dell'Ucraina, conferì a questo sito un'importanza mondiale.
Il nome di V. Khvojka è associato alla scoperta e all'inizio della ricerca sistematica delle antichità della cultura agricola di Trypillia. Il museo è orgoglioso che nella sua collezione siano conservati i materiali dei monumenti della cultura di Trypillian, rinvenuti per la prima volta da V. Khvojka. V. Khvojka studiò anche materiali dell'età del rame e del bronzo nelle regioni di Kyiv e Cherkasy. Anche il suo contributo alla scoperta dei monumenti della prima età del ferro fu significativo. Nel corso degli anni, lo scienziato ha condotto scavi in così tante località che è quasi impossibile menzionarle tutte. È stato il primo a richiamare l'attenzione sugli insediamenti di Pastyrske e Motronynske nella regione di Cherkasy.
Effettuò gli scavi a Kyiv e nella regione del Dnipro, finanziati dai mecenati Borys Khanenko e Mykhailo Tereshchenko. La sua carriera in campo archeologico iniziò con lo scavo del sito del tardo Paleolitico dei cacciatori di mammut, il primo monumento esplorato dell'età della pietra nell'Europa orientale: Kyrylivska a rione Podil a Kyiv (1893—1900), un accampamento di cacciatori di mammut con grande accumulo di ossa di mammut (67 frammenti). I reperti, così come i resti di focolari di strutture residenziali, risalgono a oltre 15.000 anni fa.
Il famoso storico ucraino e professore dell'Università di San Volodymyr V. B. Antonovych si è congratulato con V. Khvojka per la sua sensazionale scoperta in via Kyrylivska e ha incoraggiato l'archeologo a continuare gli scavi: "Il prof. Antonovych [...] con il suo arrivo per ispezionare la mia scoperta ha espresso la sua gentile simpatia e incoraggiamento". Sul frontespizio di questa rara copia vediamo un'iscrizione di dedica, purtroppo parzialmente tagliata durante una cornice successiva: "[A] Leonid Pavlovich Dobrovolsky dall'autore". L. P. Dobrovolsky (1867–1929) - storico, ricercatore della topografia dell'antica Kyiv e dei suoi dintorni, in particolare, fortificazioni; membro a pieno titolo della Sezione Storica dell'Ucraina. V. Khvojko e L. Dobrovolsky era legato da un lavoro congiunto presso la Commissione Archivistica Provinciale di Kyiv e altre istituzioni scientifiche. L. P. Dobrovolsky si occupò della gestione della sua biblioteca, donata in eredità alla sezione storica. Il timbro: "Biblioteca dell'Istituto di Storia della Cultura Materiale" indica che, con l'istituzione dell'Istituto di Storia della Cultura Materiale nel 1933, questa rarità, insieme ad altri libri, fu trasferita dalla Sezione Storica dell'Accademia delle Science dell'Ucraina.
In seguito scoprì antichità delle culture Zarubinets e Chernyakhiv, la città di Volodymyr a Kyiv. Condusse anche scavi sulla collina del castello a Chygyryn, Zaporizhzhia.
Nel 1896, V. Khvojka scoprì la periferia più settentrionale delle antiche civiltà dell'Antico Oriente: la civiltà agricola di Trypillia, che esisteva nella regione del Dnipro tra il IV e il III secolo a. C. La chiamò Trypillia "dal nome del più grande sito di ritrovamenti" (nelle vicinanze del villaggio di Trypillia, nella regione di Kyiv). Tuttavia, bisogna ammettere che la scoperta di quello strato storico del ramo occidentale della civiltà, che in seguito ricevette il nome di cultura di Cucuteni-Trypillia, spetta al folclorista rumeno Teodor Burada, che nel 1884 scavò frammenti di ceramiche dipinte e statuette di argilla nel villaggio di Cucuteni, sulle rive del Prut.
Gli abitanti di Trypillya costruiscono una trincea sul fiume Tatarka.
Ricostruzione e disegno di Vikentij Khvojka basata sui materiali di scavo del 1893-1894.
Il 4 febbraio 1896, nella regione del Medio Dnipro, Vikentij Khvojka, che era già gravemente malato di tubercolosi, scoprì il sito di Trypillia, l'antica fonte primaria della cultura ucraina. A 35 km a sud di Kyiv, nell'area dei villaggi di Trypillia (distretto di Obukhiv, regione di Kyiv), Zhukovka, Stayky, Shcherbanivka, Halepia, Veremya e quelli limitrofi, l'archeologo ha scoperto i resti di antichi insediamenti con numerosi campioni di piatti dipinti in modo fantastico. Come al solito, per più di un decennio, i contadini locali si sono imbattuti in teschi. In questi luoghi, più di una generazione di contadini che utilizzavano gli aratri ha tirato fuori cocci dipinti e pezzi di argilla cotta con impronte di paglia e mucchi di legno. Sono state scavate diverse fornaci per la ceramica, così come i resti di 50 piroghe nei villaggi intorno a Trypillia, così come sulle rive del Dnipro a Kyiv. Furono lasciate dalle tribù agricole e pastorali che vissero nella prima metà del IV millennio a. C.
Rendendosi conto di essersi imbattuti in una vena archeologica d'oro, per i tradizionali 40-50 coperchi scoperti in un giorno, Vikentij Khvojka assunse rapidamente una squadra di scavatori e segnò le future trincee. I primi giorni di scavi hanno rivelato siti di adobe di diversi metri con piatti interi e schiacciati: da enormi - alti più di un metro - a piccoli, come se fossero giocattoli. C'erano figurine di argilla di persone e animali, punte di freccia in pietra, lance, asce, numerose ossa di animali domestici e selvatici.
Vikentij Khvojka lavorò alla sensazionale scoperta per i successivi cinque anni: determinò il luogo di questa cultura, classificò i monumenti e stabilì il tempo della sua esistenza (5500-2750 a. C.). Sono stati scavati 13 mila m² di superficie, sono stati trovati 39 resti di abitazioni in adobe. In realtà, il nome stesso "cultura di Trypillia" è apparso nell'opera dell'autore di Vikentij Khvojka sugli scavi di insediamenti nel 1901 nel villaggio di Mezhyrichi vicino a Kaniv e a Rzhyshchiv nella regione di Kyiv.
Vikentij Khvojka considerava la popolazione agricola locale, come i creatori della cultura Trypillia - i lontani antenati degli slavi. La tradizione di bruciare i corpi dei morti era presumibilmente diffusa nella regione del Dnipro dall'epoca di Trypillia fino al battesimo della Rus'-Ucraina. Questo avrebbe dovuto indicare la continua esistenza delle stesse persone qui.
Nel 1898-1899, Vikentij Khvojka scoprì i cimiteri (i cosiddetti campi di sepoltura) delle culture archeologiche di Zarubynets (II secolo a. C. - I secolo d. C.) e di Chernjakhiv (III-V secolo d. C.). I reperti rinvenuti sulle rive del Dnipro, vicino al villaggio di Zarubyntsi a nord di Kaniv e vicino al villaggio di Chernjakhiv, vicino a Kagarlyk, dimostrarono per la prima volta l'influenza delle culture celtica e provinciale-romana nell'Europa sud-orientale.
Il 17 agosto 1907, Vikentij Khvojka scavò le fondamenta di un palazzo principesco in mattoni risalente all'epoca della Rus'-Ucraina a Starokyivska Gora, nella tenuta del dottore Petrovsky, vicino alla chiesa delle Decime. Fu lì che fu scoperta la prima immagine di un tridente; furono inoltre rinvenuti i resti di antichi laboratori di gioielleria. Qui fu scavata una grande fossa comune contenente le vittime dell'invasione tartaro-mongola di Kyiv del 1240. Gli scheletri presentavano segni di colpi di sciabola e altre armi bianche. Nella tenuta Petrovsky sono stati inoltre rinvenuti i resti di antiche officine russe dove venivano prodotti gioielli in metallo e smalto e piastrelle in ceramica. Sono stati inoltre indagati i resti delle fortificazioni in terra nel cuore dell'antica Kyiv.
Negli anni 1909-1914 V. Khvojka scoprì l'antica città-fortezza principesca di Bilgorod nel villaggio di Bilogorodka, vicino a Kyiv; vi scoprì possenti strutture difensive e i resti di un tempio in pietra del XII secolo, un enorme pozzo, ecc.
I contemporanei rimasero stupiti dalla "felicità" archeologica di Vikentij Khvojka, e alcuni alti funzionari, apertamente gelosi, ne impedirono gli scavi. Tuttavia, l'avvocato Anatolij Savenko espresse l'opinione di molti intellettuali kieviti dell'epoca: "[…] la sua felicità non fu il risultato di una serie di fortunate coincidenze, ma la somma di un enorme talento, di un lavoro disinteressato, di un amore per la materia e di una volontà ferrea".
Nell'agosto del 1893, V. Khvojka, ispezionando il luogo dei lavori di sterro, si imbatté in frammenti di una zanna di mammut. Questo monumento è stato aperto a Kyiv in via Kyrylivska, non lontano dalla casa in cui viveva l'instancabile cercatore di antichità. Volodymyr Antonovych, professore dell'Università di Kyiv di San Volodymyr, ha consigliato di prestare attenzione se gli strumenti di selce ci fossero stati vicino alle ossa. Dopo aver ricevuto il permesso dal proprietario della tenuta, V. Khvoyka iniziò lo studio del sito, che durò fino al 1902. Descrisse le sue impressioni sugli scavi in una lettera a suo padre: "Ho scavato per diverse settimane, gli uomini istruiti erano vicino a me, il pubblico si affollava intorno..."
Le opere di Khvojka hanno avviato la creazione di una base di fonti per gli studi archeologici della storia antica della regione del Medio Dnipro. Basando il suo concetto sul principio dell'autoctonismo, Khvojka dimostrò che in questa regione fin dalla preistoria viveva una popolazione, di cui uno dei suoi successori in futuro fu il "ramo sud-orientale" degli slavi. Le caratteristiche delle antichità del Medio Dnipro dall'età della pietra all'epoca principesca sono contenute nella monografia "Gli antichi abitanti del Medio Dnipro e la loro cultura in epoca preistorica" (1913). Khvojka osservava che le vedute del Medio Dnipro indicano l'irregolarità dello sviluppo culturale della popolazione, è possibile constatare gli arresti dello sviluppo e perfino il declino della cultura a causa di molti fattori.
Nell'agosto del 1899, Vikenty Khvoyka mostrò i risultati dei suoi scavi ai partecipanti all'XI Congresso Archeologico, che si tenne a Kyiv. In particolare, vennero rinvenuti piatti dipinti nei pressi del villaggio di Trypillya. Uno dei vasi era pieno fino all'orlo di chicchi di grano. Mostrò anche molti vasi decorati, la cui forma ricordava quella di un binocolo. Quale fosse la loro funzione presso i Trypillyani, gli scienziati non hanno ancora scoperto. La relazione di V. V. Khvoyka all'XI° Museo Archeologico Congresso del 1899 sulla scoperta della cultura Trypillia suscitò una grande risonanza negli ambienti accademici.
Nel 1899 organizzò il Museo delle Antichità e dell'Arte della Città di Kyiv.
L'insediamento di Kyrylivska, Kyiv. Foto della fine del XIX secolo.
Zanne di mammut con ornamenti.
Zanna di mammut con immagini zoomorfe
L'archeologo dedicò molti anni allo studio della cultura trypiliana, scavò più di 500 siti di Trypillia, considerando questa cultura come proto-slava, lasciata dai primi agricoltori del Medio Dnipro. V. Khvojka fu il primo a confrontare reperti simili trovati in altre regioni, li identificò in una cultura separata e determinò il suo posto nella storia antica della regione. Sviluppò anche la prima periodizzazione scientifica della cultura di Trypillia. Nell'opera "Alla questione degli slavi" (1902), affermò che nel Medio Dnipro "da tempo immemorabile, per secoli, visse un popolo agricolo stabile di origine ariana, in cui vedo solo i nostri antenati - gli slavi, e, inoltre, considero il loro territorio la patria ancestrale europea".
Periferia del villaggio di Trypillia, regione di Kyiv. Gli scavi di V. Khvojka.
Statuetta femminile della cultura trypilliana, metà del IV millennio a. C.
villaggio di Rzhyshchiv, regione di Kyiv. Scavi di V. Khvojka.
Il recipiente di culto binoculare della cultura di Trypillia,
fine del V - l'inizio del IV millennio a. C. Gli scavi di V. Khvojka.
Piazza negli scavi di Trypillia. Disegno di V. Khvojka
Ceramica dagli scavi vicino al villagio Veremia, acquarello di V. Khvojka
L'ascia di rame della civiltà di Trypillia, l'insediamento di Berezivska.
Museo Archeologico di Odessa
L'archeologo studiò anche i monumenti dell'età del bronzo nelle regioni di Kyiv e Cherkasy. Sulla base delle sue ricerche, è giunto alla conclusione sulle antiche tradizioni agricole delle popolazioni dell'Europa orientale.
Vikentij Khvojka diede un contributo significativo allo studio dei monumenti della prima età del ferro. Studiò le antichità scite (VII secolo – IV secolo a. C.), in particolare i tumuli funerari nel Medio Dnipro, e fu il primo a prestare attenzione agli insediamenti scitiche: Sharpivske, Motronynske e Novo-Budkivske, raccogliendo una collezione unica degli oggetti della cultura scita, che contava più di 3000 unità. Infatti, le opere di Khvojka (28 opere stampate) hanno gettato le basi per la creazione di una base per lo studio archeologico della storia antica del Medio Dnipro.
Scavi di V. Khvojka nella tenuta di Petrovsky a Kyiv, inizio del XX secolo.
Foto e disegno dall'Archivio Scientifico dell'Istituto.
Disegno di V. Khvojka
Disegno di V. Khvojka
Negli anni 1898-1899 scoprì i luoghi di sepoltura di due culture archeologiche: Zarubyntsi (II secolo a. C. - I secolo d. C.) e Chernyakhiv (III - V secolo d. C.) sulle rive del Dnipro vicino al villaggio di Zarubyntsi a nord di Kaniv, così come vicino al villaggio di Chernyakhiv vicino a Kagarlyk. Nel 1900 nel villaggio di Chernyakhiv, nella provincia di Kyiv, Vikentij Khvojka condusse gli scavi di "campi di sepoltura", il secondo dei quali ha dato il nome alla tipologia dei monumenti. Esplorò la fortezza di Pastyrske (dove furono scoperti anche materiali antico-slavi del VII - VIII secolo.
Utensili trovati a Zarubinets, che hanno dato il nome alla cultura Zarubinets
Continuando le ricerche attive, nel 1898 l'archeologo trovò monumenti sciti dei secoli VII - VI a. C. e la fortezza altomedievale (ultimo quarto del VII - metà dell'VIII secolo) nell'insediamento di Pastyrske sul fieme Sukhyj Tashlyk (distretto di Smila, regione di Cherkasy), così come nel cimitero slavo degli annali dei settentrionali (VIII - IX) vicino al villaggio di Brovarky, nella regione di Poltava. Vikentii Khvoyka era molto interessato allo studio degli antichi monumenti di Rus'-Ucraina: scavò Kyiv, Bilgorod, Vytachiv, Sharky e Bezradichi. Lo scienziato ha prestato grande attenzione anche alla conservazione e alla divulgazione dei materiali ottenuti.
Piatti dal cimitero della cultura Chernyakhiv vicino al villaggio di Chernyakhiv,
regione di Kyiv, IV secolo a. C. Gli scavi di V. Khvojka nel 1900-1901
Il calendario della brocca sacra del villaggio di Romashky, nella regione di Kyiv,
IV secolo, un manufatto della cultura Chernyakhiv (II-V secolo).
Piatti trovati a Chernyakhiv, che ha dato il nome alla cultura Chernyakhiv
Parallelamente allo studio della cultura trypilliana, l'archeologo è stato affascinato dallo studio del periodo principesco della Rus'-Ucraina, in particolare di Kyiv. Gli scavi furono effettuati sul monte Kiselyivtsi (1894), sul monte Starokyivska (1907-1908). Vikentij Vyacheslavovych organizzò gli scavi delle antiche città - fortezze collinari con strutture difensive e rovine delle chiese di Bilghorod sull'Irpen, Vytachevo sul Dnipro, Sharky nella regione di Kyiv, i tumuli vicino a Korosten, Ovruch e a Kytayev (un tratto alla periferia meridionale di Kyiv).
Zoccolo con l'immagine del tridente, trovato da Vikentii Khvojka durante gli scavi a Starokyivska Gora
Nel 1903 studiò i monumenti del Medioevo ucraino, condusse scavi sulla collina del castello di Chyhyryn, dove furono trovati i resti di edifici del XV-XVI secolo.
Durante gli scavi nel 1909-1914 dell'antica città fortezza principesca nel villaggio di Biloпorodka vicino a Kyiv trovò potenti strutture difensive, i resti di una chiesa in pietra del XII secolo, un enorme pozzo, ecc. Esplorò una fortezza e un cimitero a Vytachev, cimitero nel villaggio Brovarky (ora villaggio del distretto di Gadyatsky, regione di Poltava), i resti di edifici in mattoni a Chygyryn, nonché numerosi tumuli di epoche diverse.
Le scoperte e le conquiste scientifiche di Vikentiy Khvojka hanno reso possibile la creazione del primo concetto scientifico dello sviluppo storico del Medio Dnipro dall'età della pietra al Medioevo. Così, nell'agosto del 1893, lo scienziato scoprì il sito del tardo Paleolitico di Kyiv - Kyrylivska (24-23 mila anni fa), e nel 1895-1896, sulle colline di Kyiv sopra Podil (via Kyrylivska, n. 59-61), studiò l'insediamento di una cultura agricola fino ad allora sconosciuta di "ceramiche dipinte", che in seguito ricevette il nome di Trypillia (fine VI – inizio III millennio a. C.). Anche il contributo di Vikentij Khvojka allo studio della prima età del ferro fu significativo. Studiò i monumenti sciti (VII - III secolo a. C.), in particolare i tumuli funerari vicino ai villaggi di Ositnyazhka nella regione di Kirovohrad, Aksyutyntsi, Velyki Budky nella regione di Sumy, Raigorod, Prusy nella regione di Cherkasy ed altri.
I suoi risultati nello sviluppo dell'archeologia slava erano molto importanti. Conducendo scavi negli anni 1898-1899 sulle rive del Dnipro vicino ai villaggi di Romashky, Zarubyntsi a nord di Kaniv (1899), Chernyakhiv vicino a Kagarlyk (1900-1901) nella regione di Kyiv, scoprì per la prima volta i monumenti dei luoghi di sepoltura in Ucraina: le due culture archeologiche Zarubintsi (II secolo a. C. - II secolo) e Chernyakhiv (III - V secolo d. C.). V. Khojka li considerava come monumenti degli antichi slavi.
Resti di un santuario pagano sulla collina Starokyivska. Disegno di Vikentiy Khvoyka
A lui si deve anche lo studio dell'antica città fortezza principesca nel villaggio di Biloghorodka vicino a Kyiv, sulla Vecchia Collina di Kyiv, dove scoprì un "tempio pagano", le fondamenta del palazzo principesco in mattoni dei secoli X - XI sulla collina Starokyivska vicino alla chiesa delle Decime (Desiatynna), sepolture di Kyiv del 1240 (il 17 agosto 1907 fu scavata qui una grande fossa comune delle vittime dell'invasione tartaro-mongola di Kyiv nel 1240). Negli anni 1909-1914 scavò e vi trovò potenti strutture difensive, i resti di una chiesa in pietra del XII secolo, un enorme pozzo, i resti delle fortificazioni di terra del centro dell'antica Kyiv, i resti di antiche botteghe, laboratori di artigianato su Zamkova Gora a Kyiv, dove venivano prodotti gioielli in metallo e smalto, nonché piastrelle di ceramica, raccolse molti oggetti di valore.
Fondamenta del palazzo principesco. Disegno di Vikentiy Khvojka
Vikentiy Khvojka è stato l'autore di oltre 36 opere pubblicate, membro valido e onorario di numerose società scientifiche, partecipante attivo a congressi archeologici. Il merito significativo del ricercatore è stato lo sviluppo della periodizzazione e della sequenza storica delle prime culture slave, nonché l'idea dell'autoctonia della popolazione ucraina, che sono attuali ancora oggi. Vikentij Khvojka era un membro a pieno titolo di 11 società scientifiche.
Il martedì 20 ottobre (2 novembre) 1914 all'età di 64 anni, Vikentij Khvojka morì di tisi a Kyiv. Nonostante il fatto che il defunto non avesse parenti in Ucraina, la sepoltura è stata curata dalla signora Butkevych, una lontana parente della famiglia ceca di Defhoren, con la quale è venuto a Kyiv nel 1876. L'eccezionale archeologo trovò l'eterno riposo nella sezione del cimitero Baikove nella cripta di fronte alla "Porta Gotica".
Le collezioni ricevute da Khvojka, così come i materiali manoscritti, sono conservati ed esposti nel Museo Nazionale di Storia dell'Ucraina a Kyiv e nel Museo Storico Statale di Mosca. L'eredità dell'archeologo è ancora allo studio degli specialisti. La maggior parte della sua collezione è conservata ed esposta nel Museo Nazionale di Storia dell'Ucraina. Ha registrato tutte le sue acquisizioni nel libro degli inventari, anch'esso conservato nel museo. L'ultimo record è elencato al numero 17008, quindi l'eredità è enorme. L'archivio dell'Istituto di Archeologia dell'Accademia Nazionale delle Scienze dell'Ucraina conserva la corrispondenza di Khvoyka con contemporanei e scienziati. Più di 1230 lettere. Nell'opera "Alla questione degli slavi" (1902), affermò che nella regione del Medio Dnepr "da tempo immemorabile, per secoli, ha vissuto un popolo agricolo stabile di origine ariana, in cui vedo solo i nostri antenati - gli slavi, e, inoltre, considero il loro territorio la patria ancestrale europea".
***
Le opere di V. Khvojka:
Василенко Ник. В. В. Хвойко «Древние обитатели Среднего Приднепоровья и их культура в доисторические времена»// Известия Археологической комиссии. - Спб., 1913. - Прибавление к вып. 50.
Хвойка В. В. Городища Среднего Поднепровья, их значение, древность // Труды XII Археологического съезда в Харькове 1902 года. — М., 1905. — Т. 1. — С. 93–104.
Хвойка В. В. До питання про слов’ян // Космос Древньої України. К.: 1992. – С. 57
Хвойка В. В. Древние обитатели Среднего Поднепровья и их культура в доисторические времена (по раскопкам). С приложением описания раскопок в ус. М. М. Петровского в г. Киеве и с. Белгородке Киевского уезда. — К., 1913.
Хвойка В. В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. - К., 1913. - С. 7-8.
Хвойка В. В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. — К., 1913. — 103 с. (перевидання — К.: 2008)
Хвойка В. В. Из области трипольской (древнеарийской) культуры
(по поводу рецензии Н. Беляшевского) // Археологическая
летопись Южной России 1904 г. — К., 1905. — № 4 —5.
Хвойка В. В. Знахідки у могилах між Верем'єм, Стретівкою і біля Трипілля // Матеріали до українсько -руської етнології. — Львів, 1900. — 1.
Хвойка В. В. Из области трипольской (древнеарийской) культуры (по поводу рецензии Н. Беляшевского) // Археологическая летопись Южной России 1904 г. — К., 1905. — № 4 —5.
Хвойка В. В. К вопросу о славянах // Київська старовина. —
1902. — Т. 77. — Червень. — С. 495–505.
Хвойка В.В. Каменный век Среднего Приднепровья // Труды XI Всероссийского Археологического съездаАС в Киеве
в 1899 г. - Москва, 1901. - Т.І. С. 768-812.
Хвойка В. В. Киево-Кирилловская палеолитическая стоянка и культура эпохи мадленской: по поводу статьи г. Волкова // Археологическая летопись Южной России. — К., 1903. — № 1. — К., 1904. — С. 27–36.
Хвойка В. В. Краткий указатель предметов. Отдел археологический. Киевский художественно-промышленный музей. — К., 1902.
Хвойка В. В. Начало земледелия и бронзовый век в Среднем Поднепровье // Труды ХIII Археологического съезда в Екатеринославе 1905 г. - М.: 1907 (отд. отт. из Трудов XIII АС. — 8 с.).
Хвойка В. В. Начало земледелия и бронзовый век в Южной России // Известия XIII Археологического съезда в Екатеринославе 15–27 августа 1905 г. — Харьков, 1906. — № 6. — С. 37–39.
Хвойка В.В. Нотатки про скіфське городище. Науковий архів Інституту
археологи НАН України (далі НА ІА). Ф2, № 59.
Хвойка В. В. О замечательных находках в Киеве в усадьбе д-ра Петровского близ Десятинной церкви // Древности: ТМАО. — М., 1909. — Т. 22. — Вып. 1. — Протоколы. — С. 153.
Хвойка В. В. Обряд погребения с сожжением и его древность // Збірник статей 1906 року на пошану професора Антонови ча. Фототипне видання. — К., 1993. — С. 85–94.
Хвойка В. В. По вопросу о раскопках // Труды XIV Археологического съезда.
-М., 1911. — Т. 3. — С. 104–110.
Хвойка В. В. Поля погребений в Среднем Приднепровье (раскопки В. В. Хвойки в 1899–1900 годах) // Записки
Императорскаго русского археологического общества: новая серия. – Т. ХІІ, вып. 1–2. – СПб., 1901. – С. 172–
190;
Хвойка В. В. Поля погребений в Среднем Поднепровье (раскопки В.В. Хвойка в 1899—1900 годах). «Записки Русского археологического общества: Новая серия» (СПб.), 1901, т. 12, вып. 1—2
Хвойка В. В. Поля погребений в Среднем Поднепровье // «Записки Русского археологического общества: Новая серия» (СПб.), 1901, т. 12, вып. 1—2
Хвойка В. В. Раскопки близ м. Триполье в 1903 г. // Древности: Труды Московского археологического общества. — М., 1906. - Т. 21. — Вып. 1. — Протоколы. — С. 53.
Хвойка В. В. Раскопки близ самого Киева в 1903 г. // Древности: ТМАО. — М., 1906. — Т. 21. — Вып. 1. — Протоколы. — С. 53.
Хвойка В. В. Раскопки в Киевской и Черниговской губерниях в 1906 г. // Древности: ТМАО. — М., 1909. — Т. 22. — Вып. 1. — Протоколы. — С. 153.
Хвойка В. В. Раскопки курганов в окрестностях м. Райгород и с. Прусы Ч еркасского уезда и с. Яровой Чигиринского уезда // Археологическая летопись Южной России. - М., 1904
Хвойка В. В. Раскопки курганов при с. Оситняжке Чигиринского уезда Киевской губернии // Археологическая летопись Южной России 1904 г. — К., 1905. — № 1–2. — С. 7–12.
Хвойка В. В. Раскопки могильника при с. Броварки Гадячского уезда Полтавской губернии // Древности: Труды Московского археологического общества. — М., 1904. — Т. 20. — Вып. 2.
Хвойка В. В. Раскопки площадок в с. Крутобородинцах Летичевского уезда Подольской губернии и вблизи с. Веремье Киевского у. и губ. // Древности: ТМАО. — М., 1909. — Т. 21. — Вып. 2. — С. 281–309.
Хвойка В. В. Раскопки 1901 г. в области Трипольской культуры // Записки Российского археологического общества. — СПб., 1904. — Т. V. — С. 12–20.
Хвойка В.В. Раскопка городка при Пастырском Чигиринского уезда Киевской губернии. НА ІА, Ф2, № 60.
Хвойка B. Раскопка городка с находящейся при нем группой курганов при с. Пастырском Чигиринского уезда Киевской губернии. НА ІА, Ф2, №61.
Хвойка В.В. Раскопка городка при с. Пастырском Чигиринского уезда Киевской губернии. НА ІА, Ф2, № 63.
Хвойка В.В. Случайные находки.//Н А ІА НАНУ. - Фонд 2. - № 110. -С, 10.
Хвойка В.В. Дополнительный список предметов из раскопок В.В. Хвойки
в Киевской и Полтавской губерниях//НА ІА НАНУ. - Фонд 2. - N° 106.
Хвойка В.В. Случайные находки.//Н А ІА НАНУ. - Фонд 2. - № 110. -С, 10.
3 Хвойка В.В. Дополнительный список предметов из раскопок В.В. Хвойки
в Киевской и Полтавской губерниях//НА ІА НАНУ. - Фонд 2. - N° 106.
Хвойка В. В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена (по раскопкам). К., 1913 (перевидання — К., 2008)
Khvoika V. V. Decouvertes paleolithigue racement faites // L’antropologie. — 1901. — Т. 12. — С. 158–159.
Лист В. Ч. Хвойки до Ф. К. Вовка / упоряд. Л.В. Кулаковська // Археологія і давня історія України : зб. наук. пр. — Вип. 3 (24). – Київ : ІА НАН України, 2017. – С. 172-176).
Khvojka, V. V. Scavi del 1901 nell'area della cultura tripilliana, СПб., 1904. – 25 p.
Letteratura:
Абашина Н. С. В. В. Хвойка — дослідник старожитностей Подніпров’я // Археологія. — 2003. — № 3. — С. 150–154.
Абашина Н. С. В. В. Хвойка — першовідкривач полів поховань в Україні // Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). — К., 2000. — С. 32–39.
Абашина Н. С. Концепція В.В. Хвойки
й сучасні погляди на етногенез слов’ян // Вікентій В’ячеславович Хвойка
та його внесок у дослідження давньої історії України C.111-119.
Абашина Н. С. Раскопки В.В. Хвойки в Ромашках. — 100 лет Черняховской культуре. — К., 1999. — С. 7.
Антонович В. Б. О раскопках В. В. Хвойки в окрестностях м. Триполья // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. - 1899. - Кн. 13.
Антонович В. Б. О раскопках Ч. В. Хвойки по Кирилловской улице // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1896. — Кн. 11. — С. 8–10.
Антонович В. Б. Об археологических выставках, устроенных ко времени открытия съезда // Известия XI Археологического съезда в Киеве 1–20 августа 1899 г. — К., 1899. — № 1–14. — С. 212.
Антонович В. Б. Памятники каменного века, найденные в Киеве в течении трех последних лет // Труды X Археологического съезда. — М., 1900. — Т. 3. — Протоколы. — С. 83–85.
Армашевский П. Я. О стоянке человека палеолитической эпохи по Кирилловской улице в Киеве // Труды XI Археологического съезда. — М., 1902. — Т. 2. — С. 143.
Армашевский П. Я., Антонович В. Б. О находке костей мамонта в Киеве совместно с кремневыми орудиями // Записки Киевского общества естествоиспытателей. — К., 1895. — Вып. 1. — Т. XIV.
Баран В. Д. Черняхівська культура і слов'яни // Проблеми вивчення та охорона пам'яток археології Київщини... Тези доповідей першої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 149-річчю з дня народжения В.В. Хвойки, с. Білогородка. 1991 р. — К., 1991.
Бахмат К. П. Вікентій В’ячеславович Хвойка (до 50-річчя з дня смерті) // Археологія. — 1964. — Т. XVII. — С. 188–198.
Бахмат К. П. Листи В. В. Хвойки // Архіви України. — 1967. — № 2. — С. 55–59.
Бачинський А. Д. Вячеслав Викентьевич Хвойка (1850–1914). Материалы к биографии // Записки Одесского археологического общества. — Одеса, 1960. — Т. 1 (34). — С. 361–364.
Бачинский А. Д. Викентий Вячеславович Хвойка (1850—1914) // «Записки Одесского археологического общества», 1960, т.
Бедрик – Білан Х., Безносик А., Гнатюк М. та ін. 100 найвідоміших українців / Заг. ред. д. філос. наук, канд. іст. наук , Павленка. – К.: Орфей, 2005. – С. 303- 309.
Беленко М. М., Радієвська Т. М. Палеолітичні дослідження В. В. Хвойки // Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України. – К., 2010. – С. 30–43;
Беляшевский Н. Ф. В. Хвойка. «Раскопки 1901 г. в области трипольской культуры» (рецензия) // АЛЮР. — 1904. — № 3. — С. 116–120.
Беляшевский Н. Ф. Рец. на «Поля погребений в Среднем Приднепровье» (раскопки В. В. Хвойка в 1899–1900 годах) // Киевская старина. — 1902. — Т. LXXVII. — Апрель. — С. 54–58
Беляшевский Н. Собрание древностей Ч. В. Хвойки в Киеве // Киевская старина. — 1885. — Т. XLIX. — Май. — С. 58–61.
Білокінь С. І. «Музей України. Збірка П. П. Потоцького»: доба, середовище, загибель. К., 2002;
Брайчевський М. Ю. Видатний український археолог: до 40-річчя з дня смерті В. В. Хвойки // Вісник АН УРСР. — К., 1954. — № 11. — С. 56–61.
Брайчевський М. Ю. Історіософія Вікентія Хвойки // Проблеми вивчення та охорони пам’яток археології Київщини. Тези доповідей першої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 140-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білгородка. — К., 1991. — C. 20–21.
Брайчевський М. Ю. В. В. Хвойка та «культура полів поховань» // Проблеми вивчення та охорони пам’яток археології Київщини. Тези доповідей першої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 140-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білгородка. — К., 1991. — С. 21—22.
Брайчевский М. Ю. К истории чешcко-украинских связей // Zbornik narodniho muzea v Praze. Acta muzei national Pragae. — Zv. XX (1966). — Cislo 1/2. — S. 207–210. Брайчевський М. Ю. В. В. Хвойка та Імператорська археологічна комісія // Археологія. — 1989. — № 3. — С. 126–137.
Брайчевський М. Чех, який оприявнив наш палеоліт у Трипільську культуру : [про В. Хвойку] // Урок української. – 2001. – № 10. – С. 53–55.
Булкин В. А., Малеев Ю. Н. В. В. Хвойка — исследователь укреплений древнего Белгорода // Проблеми вивчення та охорони пам’яток археології Київщини. Тези доповідей пер шої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 140-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білгородка. — К., 1991. — С. 23–24.
Вакуленко Л. В. Знахідки сільськогосподарських знарядь в похованнях культури карпатських курганів // Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). — К., 2000. — С. 159—165.
Василенко Н. В. В. Хвойко «Древние обитатели Среднего Приднепоровья и их культура в доисторические времена» // Известия Археологической комиссии. - Спб., 1913. - Прибавление к вып. 50
Відейко М. Ю. Вікентій Хвойка (1850–1914). // Золоті імена України, в 2 т. — К., 2003. — Т. 2. — С. 700–701
Відейко М. Ю. Місця археологічних розкопок В. В. Хвойки на трипільських поселеннях //Дослідження трипільської цивілізації у науковій спадщині археолога Вікентія Хвойки. – К., 2006. – Ч. II. – С. 28–38.
Відейко М. Трипільці-«автохтони» В.В. Хвойки та сучасний погляд на Трипілля-Кукутень
// В. В. Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України (до 160-річчя від дня
народження): темат. зб. наук. пр. / голов. ред. Н. Г. Ковтанюк. Київ: [Такі справи], 2010. С. 89–
93.
Відейко М. Ю. Хвойка (Хвойко) Вікентій (Честослав) В’ячеславович // ЕТЦ. — К.: Укрполіграфмедіа, 2004. — Т. 2. — С. 571–573.
Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). — К., 2000. — 193 с.
Вікентій В'ячеславович Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України (до 160-річчя від дня народження) : темат. зб. наук. пр. / редкол.: Н. Г. Ковтанюк (голов. ред.) та ін.; М-во культури і туризму України, Нац. музей історії України. – Київ: [Такі справи], 2010. – 159 c. : іл.
Власенко О., Колодюк К. Чехи на Волині: історія та сучасність: збірник наукових праць / за ред. О.С. Березюк, О. М. Власенко. – Житомир: Вид–во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. –178 с. С.131-136.
Вовк Ф. К. Вироби передмікенського типу в неолітичних становищах на Україні: Відчит на міжнар. археологічному конгресі 1900 р. у Парижі // Матер. до українсько-руської етнології. — Львів, 1905. — Т. 6. — С. 1–27.
Вовк Ф. К. Передісторичні знахідки на Кирилівській улиці у Києві // Матеріали до українсько-руської етнології. — Львів, 1899. — Т. 1. — С. 1–32.
Вовк Хв. Палеолітичні знахідки на Кирилівський улиці в Київі (додаток до попередньої статті) // Там само. – С. 211–219;
Дідух Л. М. Колекція хрестів-тільників з археологічної
розвідки В. В. Хвойки
в с. Келеберда Полтавської губернії
у зібранні НМІУ // Вікентій В’ячеславович Хвойка
та його внесок у дослідження давньої історії України (до 160-річгчя від дня народження). Тематичний збірник наукових праць, К.: Такі справи, 2010. C. 104-110
Дослідження трипільської цивілізації у науковій спадщині археолога Вікентія Хвойки / М-во освіти і науки України, Держ. фонд фундамент. дослідж., НАН України, Ін-т археол. - Київ : Ін-т археології НАНУ, 2006.
Дослідження трипільської цивілізації у науковій спадщині археолога Вікентія Хвойки. Ч. 1 . Переклади наукових праць та коментарі / Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України ; ред. Н. В. Блажевич. – Київ : Академперіодика, 2006. – 206 с.
Дубровский А. М., Михальченко С. И. Школы отечественных историков в Киевском университете во второй половине XIX — начале XX в.// Проблеми вивчення та охорона пам'яток археології Київщини. Тези доповідей перш ої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 149-річчю з дня народження В.В. Хвойки, с. Білогородка. 1991 р. - К., 1991.
Ернст Ф. Київ: провідник. К., 1930. (С. 533-534).
Жуковський А. Хвойка Вікентій // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Paris—New York, 1980. — Т. 9.
Зборовський, Анатолій. Першовідкривач трипільської культури // Пантелеймон цілитель. - 2013. - бер. (№12). - С. 10.Ільченко, О. NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому = NOMINA. Ukraine. Pages from a Family Album : [Популярне видання] / Ільченко, Олесь ; Упор. В Кирилова; Худож. В. Кучер; Пер. англійською О. Микитки, М. Качмар, Н. Сисюк та ін. - К. : ArtHuss, 2017. - 192 с.
Калитинский А. Памяти В. В. Хвойки // Русский антропологический журнал. — 1916. — № 1–2. — С. 6–9.
Клочко Л. С. Строкова А. В. Текстиль з давньоруського могильника поблизу с. Шарки з розкопок В. В. Хвойки // Вікентій Вячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). — К., 2000
Козловська В. Є. Пам'яті В. В. Хвойки // Україна. — К., 1914, — Кн. 4.
Козловская В. Е. Светлой памяти В. В. Хвойки // Записки Одесского общества истории и древностей. — Одесса, 1917. — Т. ХХХШ.
Колесникова В. Вікентій (Чеслав) Хвойка: сторінки наукової біографії. - Київ: «КОРВІН ПРЕСС». – 2007. – 191 с.
Колеснікова В. А. В. В. Хвойка (1850-1914) // Дослідження трипільської цивілізації у науковій спадщині археолога Вікентія Хвойки. — Ч. І. — К., 2006. - С. 10.
Кононенко Ж. А. Новые архивные данные о В. В. Хвойке // Проблеми вивчення та охорона пам'яток археології Київщини, Тези доповідей першої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 149-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білогородка. 1991 р. — К,, 1991. — С. 51–53.
Кононенко Ж. А., Франко О. Е. Исследования на Полтавщине ( по материалам личных фондов В. В. Хвойки и Ф. К. Вовка) // Охрана и исследование археологических памятни ков Полтавщины. — Полтава, 1989. — С. 118–120.
Корвін-Піотровський О. Г., Бурдо Н. Б. Україна в часи палеоліту. Трипільська культура в Україні // Україна: хронологія розвитку. Том І. З давніх часів до пізньої античності. – Київ, 2007. –С. 112-114.
Корзухина Г. Ф. Новые данные о раскопках В. В. Хвойко на усадьбе Петровского в Киеве // СА. — 1956. — XXV. — С. 318–336.
Курінний П. Монументальні пам'ятки трипільської культури // Трипільська культура на Україні. - К., 1926. — Вип. 1.
Латуха Т. И. Археологические исследования В. В. Хвойки летописного Белгорода //Проблеми вивчення та охорони пам’яток археології Київщини. Тези доповідей першої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 140-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білгородка. — К., 1991. — С. 25–26.
Левицький І. Ф. Про вік стоянки, відкритої В. В. Хвойкою в Іскорості // Археологія. — 1950. — IV. — С. 156–162.
Линниченко И. А. О новейших раскопках г. Хвойка // Записки Одеского общества истории и древностей. Одесса, 1901. — Т. XXIII. — С. 68–76.
Линниченко И. А. О раскопках В. В. Хвойко в Киеве у Десятинной церкви // Труды XIV Археологического съезда в Чернигове 1909. — М., 1911. — Т. III. — Протоколы. — С. 68–69.
Линниченко И. А., Хвойка В. В. Находки орнаментированных костей мамонта (с одной таблицей) // Записки Одесского общества и стории и древностей. - Одесса, 1901. — Т. 23.
Линниченко И. А., Хвойка В. В. Сосуды со знаками из находок на площадках трипольской культуры // ЗООИД. — Одесса, 1901. — Т. 23. — С. 199–202.
Максимов Е. В. Могильники рубежа нашей эры в окрестностях с. Зарубинцы // Проблеми вивчення та охорона пам'яток археології Київщини. Тези доповідей першої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 149-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білогородка. 1991 р. - К., 1991.
Мовша Т. Г. Трипільський феномен за дослідженнями Вікентія Хвойки: зв’язки та духовна культура // Вікентій Вячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). Тем. збірник науков. праць. - К., 2000. - С. 40-51
Мовша Т., Корвін-Піотровський О., Бузян Г. Розвідки трипільських пам’яток Правобережної Київщини (слідами Вікентія Хвойки) // Трипільська цивілізація у спадщині України. Матеріали наук. H.-практ. конф. — К., 2004. — С. 299–306.
Музей Украины (Собрание П.П. Потоцкого). Вып. 1. указатель архивных материалов и библиографии / Сост. Е. Климова. - К.: 1995.
О раскопках г. В. В. Хвойка в окрестностях м. Триполья // Чтения в историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1899. — Кн. 13. — С. 106–107.
Орлов Р. С. Конструктивные особенности Киевского капища 1908 г. // Проблеми вивчення та охорони пам'яток археології Київщини. Тези доповідей першої науково-практичної конференції, присвяченої 149-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білогородка. 1991. — К., 1991.
Орлов Р. С. Про функціональне призначення Київського капища 1908 р . // Історія Русі-України (історико-археологічний збірник). - К„ 1998.
Отчет Киевского художественно-промышленного и научного музея за 1914 год. — К., 1914.
Павлова В., Пекарська Л. 150 Вікентій Хвойка (3. ІІ. 1850, с. Семин, Чехія - 20. Х. 1914, Київ) // Ант. — 2000. № 4- 6.
Павлова В., Пекарська Л. Вікентій Хвойка // АНТ. — 2000. — № 4–6. — С. 95–96.
Памяти В. В. Хвойки // Известия ИАК. — Петроград, 1915. — Прибавл. к вып. 58. — С. 50–51.
Пашкевич Г. О. Палеоботанічні дослідження зарубинецької та черняхівської культур // Вікетій Вячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (До 150-річчя з дня народження). — К., 2000. — С. 74—90.
Петров В. П. Зарубинецкий могильник (По материалам раскопок В. В. Хвойки в 1899 г.) // Материалы и исследования по археологии СССР. - М., 1959. - № 70. — С. 32–60.
Петров В. П. Черняховский могильник (по материалам раскопок В.В. Хвойки в 1900—1901 гг.) // Материалы и иследования по археологии СССР. - 1964. - № 116.
Покровский А. М. Хвойка В. В. О раскопках в Киевском уезде // Известия XI археологического съезда в Киеве 1 — 2 августа 1899 г. — К., 1899. — № 12.
Поліщук Л. До історії формування колекції пам'яток трипільської «культури в Одеському археологічному музеї // Трипільська цивілізація у спадщині України. — К.: Видавничий центр «Просвіта», 2003.
Полонская Н. Д. Археологические раскопки В. В. Хвойко 1909–1910 годов в мест. Белгородке // Труды Московского предварительного комитета по устройству XV Археологического съезда. — М., 1911. — С. 47–66.
Поля погребений в Среднем Поднепровье (Раскопки В. В. Хвойки в 1899 — 1900 годах)// Записки Русского археологического общества. — 1901. - Т. XII. - Вып. 1 - 2
Приходнюк О.М. Пастирське городище. Чернівці, 2005.
15 роковини з дня смерті В. В. Хвойки // Хроніка археології та мистецтва. — К., 1930. — Ч. 1.
Радієвеcька Т. М. Внесок В. В. Хвойки у становлення вітчизняного палеолітознавства // Вікентій Вячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня дня народження). — К., 2000.
Радієвська Т. Палеолітичні дослідження В. В. Хвойки та їх значення для становлення вітчизняного палеолітознавства // Ржищевський археодром — 2. Дослідження конференції та експерементальні студії 2002 - 2003 років. - К., 2004.
Радієвська Т. М. Палеолітичні дослідження В. В. Хвойки та їх значення для становлення вітчизняного палеолітознавства // Ржищівський археодром: дослідження, конференції та експериментальні студії 2002–2004 років. – № 2. – К., 2004. – С. 48
Радієвська Т., Біленко М. Перший археологічний досвід В. В. Хвойки // Науково-дослідницька та просвітницька діяльність Вікентія Хвойки. До 160-річчя з дня народження. Мат-ли наук.-практич. конф. Київ. обл. археол. музею. – Трипілля, 2010. – С. 97–122
Рудяченко, О. Вікентій Хвойка. Провідник у підземному царстві //ukrinform.ua
Симанович Э. А. Забытая коллекция В. В. Хвойки // Советская археология. — 1969. — №2.
Сыманович Э. А. Забытая коллекция В. В. Хвойки // Советская археология. — 1969. — №2.
Смірнов С. В. Історична направленість і комплексність археологічних досліджень В. В. Хвойки // Археологія. — 1989. — № 3. — С. 122–125.
Трипільська культура на Україні = La culture de Tripolie en Ukraine. В. 1 / УАН, Всеукр. Археол. Комітет, Трипільська комісія ; за ред. В. Козловської та П. Курінного. – У Київі : З друк. УАН, 1926. – 209, 1 с. – [Упродовж багатьох років В. Є. Козловська була науковим секретарем Трипільської комісїі при ВУАК. У 1926 р. В. Козловська зредагувала два томи матеріалів досліджень трипільської культури, підготовлених Комісією].
Филиппов А Ж. О бивне из Кирилловской позднепалеолитической стоянки / / КСИА. - вып. 173. - М., 1983. - С. 42.
Хвойко //Императорское Московское археологическое общество в первое пятидесятилетие его существования (1864—1914). — М., 1915.
Цвек В. В. Формирование восточнотрипольскои культуры // Проблеми вивчення та охорона пам'яток археології Київщини. Тези доповідей щої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 149 - річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білогородка. 1991 р .- К., 1991.
Черняков І. Вікентій Хвойка. – Київ, 2006.
Черняков І. Т. Вікентій Хвойка (1850—1914). - Київ: «Архетип». – 2006. – 199 c.
Черняков І. Т. Концепції автохтонного, міграційного походження племен трипільської культури та їх взаємозв'язок з теорією постійності землеробського населення в Україні // Трипільська цивілізація у спадщині України. — К.: Видавничий центр «Просвіта», 2003
Черняков I. Т. Місце трипільської культури в стародавній історії Європи// Археологія. — Київ, 1993. — № 3.
Черняков I. Т. Поселення-гіганти трипільської культури (До створення республіканської Програми вивчення, охорони та музеєфікації пам'яток трипільської культури V —Ш тис. до н. е. на Україні) // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольськой культуры на Украине. 1 полевой семинар. Тезисы докл. — Тальянки — Веселый Кут — Майданецкое, 1990.
Черняков І. Роль Вікентія Хвойки у відкритті трипільської цивілізації і проблеми вивчення історії її племен // Українська газета. — 2004. — № 38 (322).
Чесько-українська науково-практична конференція «Шляхи розвитку культури чехів України» (2 ; 27 листопада 2010 р. ; Київ). Життя та діяльність визначного українського археолога чеського походження Вікентія Хвойки = 2. Česko-Ukrajinká vědecko-praktická konference cesty rozvoje kultury Čechů Ukrajiny. Zivot dílo výtnamného ukrajinského archeologa českého původu Vikentije Chvojky : матеріали конференції / Посольство Чеської республіки в Україні, Українсько-чеське культурно-освітнє товариство «Вишеград» ; техн. ред. А. І. Лавринович. – Київ, 2014. – 100 с. : іл., фот.
Шовкопляс Г.М. Вікентій В’ячеславович Хвойка — видатний український археолог (до 150-річчя від дня народження). В кн.: Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). К., 2000
Шовкопляс Г. М. В. В. Хвойка - видатний дослідник Київщини // Проблеми вивчення та охорона пам'яток археології Київщини. Тези доповідей першої науково-практичної обласної конф ерен ції, присвяченої 149-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білогородка. 1991 р. - K., 1991.
Шовкопляс І. Г. Вдалий початок // Археологічний збірник Полтавського краєзнавчого музею. — Полтава, 1992.
Шовкопляс Г. М. Видатний археолог В. В. Хвойка і його роль в організації Державного історичного музею Української РСР // Архіви України. — 1966. — № 4. — С. 25–33
Шовкопляс Г. М. В. В. Хвойка (До 120-річчя від дня народження) // Український історичний журнал. — 1970. — № 5. — С. 135–137.
Шовкопляс Г. М. Вікентій В’ячеславович Хвойка — видатний український археолог (до 150-річчя від дня народження) // Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). К., 2000
Шовколляс Г. М. В. В. Хвойка: До 120-річчя від дня народження // Український історичний журнал. — 1970 — № 5.
Шовколляс Г. М. В. В. Хвойка - видатний дослідник Київщини // Проблеми вивчення та охорона пам'яток археології Київщини. Тези доповідей першої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 149-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білогородка. 1991 р.- K., 1991.
Шовколляс Г. М. Вікентій Вячеславович Хвойка — видатний український археолог (до 150-річчя від дня народження) // Вікентій Вячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). — K., 2000.
Шовкопляс І. Г. До 75-річчя початку дослідження Кирилівської палеолітичної стоянки в м. Києві // УІЖ. — 1968. — № 10. — С. 137–139.
Шовколляс Г. Найдавніші пам'ятки Києва // Проблеми вивчення та охорона пам'яток археології Київщини. Тези доповідей першої науково-практичної обласної конференції, присвяченої 149-річчю з дня народження В. В. Хвойки, с. Білогородка. 1991 р. — K., 1991.
Шульга І. В. Історія створення музею В.В. Хвойки в с. Халеп’я // Археологічна спадщина в музейних колекціях Київщини: вивчення та збереження: мат. Обласної наук. конф. Білоцерківського краєзнавчого музею 19 листопада 2010 р. – БЦ, 2011. – С. 28
Яковлева А. А. К изучению гравировки на бивне из Кирилловского позднепалеолитического поселения // Исследования социально-исторических прлоблем в археологии. — К.: Наукова думка,
Яковенко Е. В. Нове про розкопки В. В. Хвойки біля с. Пастирського // Археологія. — 1966. — XX. — С. 180–184.
Яковлева Л. Нові дані про археологічні колекції В. Хвойки з Кирилівської стоянки // АНТ. — 2000. — № 4–6. — С. 96.
Яковлева Л. Нові дані про археологічні колекції В. Хвойки з Кирилівської стоянки// АНТ. Вісник археології, мистецтва, культури. - 2000. - № 4-6. - С. 96.
Якубенко О.О. Біноклеподібний посуд з трипільської колекції В.В. Хвойки у зібранні НМІУ // Національному музею історії України - 110. Тематичний збірник наукових праць. - К., 2009. - Ч. І. - С. 54-72.
Якубенко О.О. Колекція В. В. Хвойки // Енциклопедія трипільської цивілізації. – Т. 2. – К., 2004.– С. 230– 231.
Якубенко О.О. Колекції із розкопок В. В. Хвойки на трипільських поселеннях у Національному музеї історії України // Дослідження трипільської цивілізації у науковій спадщині археолога Вікентія Хвойки. - Київ, 2006. - Ч. II. - С. 45-70.
Якубенко О. О. Трипільська колекція В. В. Хвойки з Київщини та її використання в експозиції Національного музею історії України // Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури: Тез. доп. Всеукр. наук. конф., Переяслав-Хмельницький, 28–30 вер. 1994 р. — Переяслав-Хмельницький, 1994. — С. 35–37.
Якубенко О. О. Трипільська колекція Вікентія Хвойки у зібранні Національного музею історії України. Зберігання, вивчення та використання // Трипільська цивілізація у спадщині України. Конф., присвяч. 110-річчю відкриття трипільської культури. — К.: Просвіта, 2003. — С. 56–70.
Якубенко О. О. Трипільська розписна кераміка з розкопок В. В. Хвойки в Середньому Подніпров’ї // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи: Матеріали ювілейної міжнар. конф. — К., 1999. — С. 78–80
Якубенко 0.0. Трипільська розписна кераміка з розкопок В.В. Хвойки в Середньому Подніпров’ї // Музей
на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи (матеріали ювілейної
міжнар. науково-практичної конференції). - Київ, 1999. - С. 78-80.
Якубенко О. О. Трипільська розписна пластика з розкопок В. В. Хвойки в Середньому Подніпров’ї // Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію: До 150-річчя від дня народження: Темат. зб. наук. пр. — К., 2000. — С. 125–148. іл.;
Якубенко О. О. Трипiльські статуетки птахів у збірці НМІУ // До 100-річчя Національного музею історії України (матеріали науково-практичної конференції, присвяченої Міжнародному дню музеїв). — К., 1998. — С. 51, 54. — Рис. 22;
Янишин Б. М. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях у ІІ пол. ХІХ ст. – на початку ХХ ст. // Україна: хронологія розвитку. Том V. Імперська доба. 1880-1917 рр. – Київ, 2011. – С. 410-411.
Якубенко О. О. Колекції із розкопок В. В. Хвойки на трипільських поселеннях у Національному музеї історії України // Дослідження трипільської цивілізації... – С. 45
Vokolek V. V. Vzpominka na V. V. Chvojku // Archeologichni roz hledy XVII. — 1965. — С. 97–98.
Vokolek V. V. V. Chvojka, prukopnik ukrajinske archeologie // Prace Musea v Hradei Kralove Serie B. — 1965. — IX. — C. 127–150.
