La mamma
quanto lungo possa durare - il cuore
ti ritrovi nel luogo e nel momento in cui è così
importante
che qualcuno prega per te
almeno mentalmente, perlomeno con le sue parole,
senza unire le mani nella preghiera,
tirando i peduncoli alle fragole, appena uscite
dall'orto,
ricordando come ti rimproverava da piccolo,
che schiacciavi i frutti e non li lasciavi maturare
sussurra: la morte, non è ancora maturo, è così verde,
non c'era ancora niente nella sua vita
più dolce di quella semplice fragola non lavata
implora: non metterlo, oh Dio, all’estremità,
non sottoporlo ai missili, oh Dio!
Non so nemmeno che cosa è quel missile, figliolo,
Non riesco nemmeno ad immaginare quella guerra!
хтось стоїть між тобою і смертю, але, хтозна,
наскільки ще її стане — серце
опиняєшся в місці і часі, де так важливо
щоб хтось за тебе молився
хоча б подумки, хоча б своїми словами,
не складаючи руки в молитві
відриваючи хвостики полуниці, тільки-но з грядки,
згадуючи, як сварила тебе малого,
що товчешся по ягодах, не даєш їм дозріти
шепоче: смерте, він ще не дозрів, він такий ще зелений,
у його житті не було ще нічого
солодшого за ту нехитру немиту полуницю
благає: не клади його, Боже, скраю,
не сип його градом, Боже,
я ж навіть не знаю, як той град виглядає, сину,
я ж навіть не можу собі тої війни уявити!
Nessun commento:
Posta un commento