lunedì 29 dicembre 2025

Julian BUTSMANIUK (Юліан Буцманюк, 3. VII.1885 - 30. XII. 1967), illustre artista della pittura monumentale ucraina


Julian BUTSMANIUK 
(3. VII. 1885 - 30. XII. 1967)

di Yaryna Moroz Sarno
 
File:Юліан Буцманюк.jpg - Wikimedia Commons



  Julian Butsmaniuk (Юліан Буцманюк, 3 luglio 1885, Smorzhiv, regione di Leopoli, Ucraina - 30 dicembre 1967, Edmonton, Canada), l'artista della pittura monumentale ucraina e canadese, alunno di Modest Sosenko. 
    Julian Butsmaniuk nacque il 3 luglio del 1885 nel villaggio di Smorzhiv, distretto di Radekhiv (regione di Leopoli) nella famiglia di un insegnante. Fin da giovane, si interessava del disegno e dell'arte, frequentava una scuola dell'arte. Diventando presto orfano, ha dovuto prendersi cura della propria sopravvivenza,  motivo per cui iniziò a lavorare presto. Avendo un talento eccezionale, anche senza un'adeguata istruzione artistica, ottenne un lavoro come artista - aiutante per dipingere la navata laterale della cattedrale latina.
    Studiò negli anni 1894-96 nella scuola nel villaggio Gayi-Smolenskyj (ora distretto di Brodivsky, regione di Lviv) e nel suo villaggio natale. Ricevesse la sua istruzione a Leopoli. Qui è entrato nello Scuola industriale Statale. 
   Nel 1906 dipinse autonomamente la sala dell'altare della chiesa del villaggio di Konyukhah (ora distretto di Kozivsky, regione di Ternopil), dove incontrò M. Sosenko: il parroco della chiesa nel villaggio di Koniyushy (regione di Ternopil), Ksenofonte Sosenko, invitò l'artista a dipingere la sua chiesa  e  rimase stupito dai suoi dipinti e parlò del giovane talento al suo fratello Modest Sosenko. Così lo conobbe e egli divenne il suo maestro. Quindi Julian aiutò il maestro a dipingere le chiese a Rykiv e a Leopoli. Insieme gli artisti successivamente dipinsero diverse altre opere. 


Садова-Мандюк О. ДП «Інститут «Укрзахідпроектреставрація» ЖИТТЄПИС Ю
Gli affreschi nella chiesa di Rykiv

  Tutti i lavori nelle chiese della Galizia a quel tempo furono condotti sotto il patrocinio del metropolita Andrea Sheptytsky. Le opere di Butsmaniuk furono apprezzate dal Metropolita che lo incontrò e si prese cura del giovane artista.   
  Il metropolita Andrea Sheptycky ebbe un ruolo molto importante nel destino dell'artista: gli assegnò una borsa per studiare a Cracovia, come nel caso di molti ragazzi ucraini, dando loro solo una condizione: tornare a casa e usare il loro talento e le loro conoscenze per il bene della loro terra natale. Julian si sentì "come in paradiso" come scrisse al metropolita, ringraziandolo per l'opportunità di studiare. 
   Con il sostegno morale e materiale del metropolita Andrea, Julian studiò presso una delle più prestigiose istituzioni d'arte dell'Europa centrale: l'Accademia delle arti di Cracovia, nella bottega di T. Aksentovych e L. Vychulkovsky. Frequentò inoltre le lezioni di Y. Megoffera, Y. Malchevskyj e S. Dembytskyj. Preferiva la pittura monumentale. Studiava la tecnica della pittura su vetro colorato. Nel 1908 Julian Bucmaniuk partì nel 1908 per Cracovia e si iscrisse all'Accademia delle arti di Cracovia e si laureò con successo all'Accademia. Nel 1911 ricevette una borsa di studio di un anno dal metropolita A. Sheptytskyj. 

L'illustrazione di J. Butsmaniuk al libro delle Vite dei santi, 1912 


   Con l'assistenza finanziaria del metropolita Andrea nel 1912 viaggiò a Monaco e si recò l'Italia - Roma, Firenze e Milano, dove conobbe i monumenti architettonici di Roma, Milano e Venezia, ma trascorse la maggior parte del suo tempo a Firenze. Tornato a Cracovia, continuò gli studi. Durante i suoi studi, Butsmaniuk partecipò al restauro della cattedrale di Santa Maria a Cracovia, eseguendo restauro degli affreschi e vetrate, lavorò nell'azienda di vetrate di G. Zhelensky. 
    Dopo essersi diplomato all'accademia, fu l'unico tra gli ucraini a ricevere una borsa di studio per andare all'estero per approfondire le sue conoscenze, ma la prima guerra mondiale lo impedì. 
    Nel 1914 e ricevette una borsa di studio dal governo austriaco per studiare all'estero. L'artista sognava l'Italia, ma iniziò la prima guerra mondiale e passò dall'artista a guerriero. Dall'inizio della prima guerra mondiale nel 1914, si iscrisse alla legione ucraina Sich, divenne uno dei collaboratori attivi della sala stampa, un fotoreporter. Successivamente combatté nell'esercito galiziano ucraino, si unì al 35° reggimento di Leopoli,  fu il principale disegnatore dei simboli e delle insegne della Legione. Fino al 1919 combatté nell'esercito ucraino galiziano, fu ferito più volte, ebbe gradi militari del centurione, atamano dell'esercito. Partecipò ai preparativi per la celebrazione del centenario della nascita di T. Shevchenko.
  

     
    Insieme ai professori Tadeusz Rybkowski e Julian Makarewicz, dipinse la sala di lettura principale della Biblioteca dell'Università Nazionale di Ivan Franko, fece gli affreschi nella chiesa di Slavsk insieme a M. Sosenko.
     Dopo la guerra studiò all'Accademia delle Arti a Praga. Julian Butsmaniuk aveva l'amicizia con gli artisti di spicco dell'epoca: Osyp Kurylas, Ivan Ivanets, O. Sorokhtej, Lev Getz, Y. Nazarak, I. Kachmar che creavano loro arte seguendo le tendenze dell'arte europea a loro contemporanea. Negli anni 1920–1923 fu internato nei campi dell'internamento in Cecoslovacchia. Dopo la liquidazione dei campi, negli anni 1923-1927 continuò gli studi all’Accademia delle Arti di Praga. Nel 1927 tornò a Leopoli e sposò Iryna Chaykivska. Dal 1927 insegnò il disegno presso la società “Scuola nativa” di Leopoli. 
     Nel 1932 riprese a dipingere con gli affreschi la chiesa dei Padri Basiliani del Sacro Cuore di Gesù a Zholkva (ora monastero della Natività di Cristo e Chiesa del Cuore di Cristo) che iniziò da studente negli anni 1911-12. Negli anni 1931–1939 dipinse affreschi nello stile del modernismo ucraino. Includendo i personaggi storici e i motivi della storia ucraina nelle scene religiose l'artista  sviluppò il tema dell'unione nazionale è rappresentato nei motivi come per esempio "L'unione di Brest", nelle figure storiche come Josyp Rutskyj, Perto Sagaidacnyj, Ipatiy Potiy, Costantyn Ostrozhkyj insieme a Josafat Kuncevych. L'autore unì anche gli elementi ucrainizzati della secessione, del romanticismo con la tradizione popolare ucraina. Aveva insegnato disegno a Leopoli per diversi anni, così come in seguito a Cracovia, Vienna e Monaco. 
  Dopo 1939 emigrò con la sua famiglia a Cracovia, dove lavorò come direttore della casa editrice ucraina nel periodo 1941-1944. Poi si trasferì a Vienna e Monaco. 
    Nel 1950, sull'invito del vescovo Nil Savaryn, si trasferì per dipingere la cattedrale ucraina di San Giosafat a Edmonton, in Canada, e vi rimase a vivere per sempre. 
     
   Durante circa vent'anni della vita ad Edmonton Butsmaniuk creò più di duecento ritratti, molte icone, paesaggi, nature morte, le composizioni simboliche, in seguito fondò una scuola d'arte-studio di pittura a Edmonton, dove esponeva le opere dei suoi studenti in sei mostre, insieme alle proprie opere. In Canada divenne il membro dell'Unione ucraina degli artisti e dell'Associazione degli artisti ucraini d'America. L'artista aveva varie committenze per gli spettacoli, concerti e cerimonie, che si sono svolti presso la città Edmonton. L'artista partecipò attivamente alla vita sociale e pubblica della diaspora ucraina. Morì  nel 1967 all'età di  83 anni.


Буцманюк Юлиан цена картин, купить, продать, оценить картину ...









Gli affreschi nell'abside della chiesa del Sacro Cuore di Gesù a Zhovkva




Gli affreschi dell'abside della cappella della chiesa del Sacro Cuore di Gesù a Zhovkva
   

Архангел Михаіл. Жовківська церква Христа Чоловіколюбця монастиря Отців Василіан. Автор Юліан Буцманюк, Україна.




  Le vetrate di J. Butsmaniuk nella chiesa del Sacro Cuore di Gesù a Zhovkva 














Видавництво «Центр Європи»

Юліан Буцманюк | Сад Українського Модерну






























Володимир Великий" Юліан Буцманюк, поч 20 ст. ц. Христа ...
San Volodymyr negli affreschi nella chiesa basiliana di Zhovkva












Gli affreschi nella chiesa basiliana di Sacro Cuore di Gesù di Zhovkva 


Gli affreschi della chiesa di Slavske

 Gli affreschi nella chiesa di Slavske

Андрей Шептицький в образі Євангеліста Матфея
  Il ritratto di metropolita Andrea negli affreschi nella chiesa di Slavske

Immagine correlata






Автопортрет. Юліан Боцманюк (1885-1967), Україна
L'autoritratto, 1952

L'arcivescovo Basilio Ladyka 











St. Josaphat Ukrainian Catholic Cathedral | Edmonton City as ...
Gli affreschi della chiesa ucraina di San Giosafat ad Edmonton


https://stjosaphat.ab.ca/wp-content/uploads/2013/10/Christ-the-Judge.jpg
https://zaxid.net/news/
каво, що серед авторів розписів головного читального залу, окрім відомих імен польських митців початку ХХст., як наприклад Юліуша Макаревича, є й український художник – на той час ще маловідомий, а згодом – січовий стрілець та видатний монументаліст Юліан Буцманюк.

Дивись.info - https://dyvys.info/2016/07/19/unikalni-starodruky-monety-i-gravyury/
гадаємо, 15 травня у церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Славському під час ремонту знищили усі автентичні розписи Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка, датовані початком XX ст. та виконані у стилі української сецесії. Місцева громада та парох церкви о. Андрій Петришин не зупинили проведення ремонтних робіт попри численні заклики мистецтвознавців та фахівців з охорони історичної спадщини. Також напередодні знищення розписів представникам церковної громади вручили припис ЛОДА про необхідність припинення робіт у пам'ятці архітектури, однак його проігнорували. Також з підлоги та стін церкви демонтували автентичну плитку, випущену на початку ХХ ст. на фабриці Івана Левинського.
https://zaxid.net/news/
В оздобі залу використано символи чотирьох факультетів, з якими починав свою історію університет у XVIII ст. Це теологічний, юридичний, медичний і філософський факультети. Фресковий ансамбль доповнюють зображення крилатих книг: сувої і тетради (зшитки) з грецько- та латинськомовними текстами відомих античних та середньовічних мислителів – творців університетської традиції в Європі. Цікаво, що серед авторів розписів головного читального залу, окрім відомих імен польських митців початку ХХст., як наприклад Юліуша Макаревича, є й український художник – на той час ще маловідомий, а згодом – січовий стрілець та видатний монументаліст Юліан Буцманюк.

Дивись.info - https://dyvys.info/2016/07/19/unikalni-starodruky-monety-i-gravyury/




 
San Giosafat 

San Basilio 










Ангел без крил чи людина, яка навчилась літати. 8 цікавих фактів ...
Gli affreschi nella sala di lettura della Biblioteca dell'Università Nazionale di Leopoli

*** 

Білик Е. Розпис жовківської церкви Пресвятого Серця Христового оо. Василіян — зразковий твір Юліана Буцманюка // Сакральне мистецтво Бойківщини. Четверті наукові читання, присвячені 100-річчю Михайла Драгана: Зб. ст. Дрогобич, 1999, с. 70—86; 
його ж. Тема українського стрілецтва у творчості Юліана Буцманюка // Європейське мистецтво XV—XX століть (перше читання). Дрогобич, 1999, с. 67—71
Буцманюк Ю. Мій життєпис: монографічна студія. Едмонтон, 1982
Буцманюк Ю. Спогади та листи. – Торонто: Українське видавництво, 1970. – 150 с. 
Виставка українського мистецтва // Вейн Стейт університет. Детройт, 1960;
Возняк Т. В. Мистецька спадщина Юліана Буцманюка. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. – 256 с. 
Гаврилюк О. І. Українська художня школа кінця ХІХ – початку ХХ століття: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 300 с.
Гах І. Дружба митців, зруйнована пристрастю // Фотографії старого Львова, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/druzhba-myttsiv-zrujnovana-prystrastyu/
Гах І. Епоха Митрополита. Українське образотворче мистецтво першої половини ХХ століття. Львів : Манускрипт, 2017. 192 с.
Гах І. Живописна спадщина Юліяна Буцманюка (1885—1967) (з фондів Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького) // Буття в мистецтві. Львів : Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, 2007. С. 151–156.
Гах І. Західноукраїнський вітраж ХХ: минуле, сучасне, майбутнє. Львів : Манускрипт, 2017. С. 41–47.
Гах І. Українські вітражі Холодного-старшого // Zbruč, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/60087
Горняткевич Д. До історії найновішого іконопису угнівської церкви // Угнів та Угнівщина: Історично-мемуарний збірник. Н.­Й.; Париж; Сідней; Торонто, 1960, с. 18—34; 
Гуцуляк О. М. Українські січові стрільці: Історія формування та бойовий шлях. – Тернопіль: Джура, 2010. – 350 с.
Заславський В. Духовне і національне у жовківській спадщині Юліана Буцманюка // Risu, 2009 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/31994/
Захарчишин М. П. Юліан Буцманюк: Митець, воїн, публіцист. // Народознавчі зошити. – 2010. – № 3. – С. 44-51. 
І. К. Осередок НТШ у Західній Канаді // Гомін України (Торонто), 1961, ч. 28 (634) (8 лип.), с. 4; 
Іваницький А. Д. Мистецтво в умовах тоталітарного режиму: Знищення та збереження. – Київ: Наукова думка, 2013. – 320 с.
Каськун С.В. Юліан Буцманюк: воїн, митець. Web: http://zhovkva­zamok.do.am/publ/1­1­0­35
Каталог втрачених експонатів Національного музею у Львові / Авт.-упоряд. В. Арофікін, Д. Посацька. К.; Львів, 1996, 102 с.; іл.; 
Качкан В. А. Юліан Буцманюк: Життя і творчість. – Львів: Світ, 2004. – 192 с. 
Кейван І. Українські церкви Альберти в малярських творах Парасі Іванець // Іванець П. Українські церкви Альберти. Пряшів, 1991, с. 13—17; 
його ж. Українські мистці поза батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996, 228 с.
Книга мистців і діячів української культури. Торонто, 1954;
Кравченко О. В. Українське мистецтво в еміграції: 20-30-ті роки ХХ століття. – Київ: Основи, 2008. – 280 с. 
Ковальчук О. Ю. Український мистецький світ Кракова кінця ХІХ – початку ХХ століття. – Київ: Мистецтво, 2016. – 180 с. 
Купчинська Л. Буцманюк Юліян // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. 2015. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-472
Л. Г. Ювілейна Виставка УСС в Ню Йорку // Там само, 1965, ч. 95 (21 трав.), с. 3
Лазарович М. В. Легіон Українських січових стрільців: Формування, організація, бойовий шлях. – Львів: Апріорі, 2009. – 480 с. 
Лозинський М. Юліян Буцманюк — великий майстер релігійного живопису // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2012. Вип. 47. С. 17–21.
Марунчак М. Г. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986, с. 94
Масляник О. Едмонтон, Канада. 80-літній ювілей Юліяна Буцманюка // Там само, ч. 161 (1 верес.), с. 3
Materiały do dziejów akademii sztuk pięknych w Krakowie 1895 - 1939/ Oprac. oprac. Józef E. Dutkiewicz, Jadwiga Jeleniewska-Ślesińska, Władysław Ślesiński.Wrocław-Warszawa, 1969, 492 s., il.
Мистця Юліяна Буцманюка... // Нотатки з мистецтва. Мистецька хроніка. Філядельфія, 1966, ч. 4, с. 67; Хроніка НТШ. Торонто; Н.-Й.; Сидней; Париж, 1966, ч. 80, с. 79; Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 94, 101;
Музейна справа в Україні: історія та сучасність. – Київ: АртЕк, 2005. – 380 с. 
Мистецька виставка УСОМ // Гомін України (Торонто), 1959, ч. 23 (524) (30 трав.), с. 6;
Мистецька виставка УСОМ у Торонто // Свобода (Джерзі Ситі; Н.­Й.), 1962, ч. 2 (4 січ.), с. 4; 
Науменко К. Буцманюк Юліан // Енциклопедія сучасної України, 2004 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38366
Науменко К.Є. Буцманюк Юліан. В кн.: Енциклопедія сучасної України, т. 3. К., 2004
Наш. Баш. З’їзд ЛВУ Західної Канади // Там само, ч. 43 (649) (21 жовт.), с. 2, 6;
Савчук І. М. Українські митці в Північній Америці. – Київ: Мистецтво, 2009. – 200 с. 
«Руйнування святині»: варварство у Славському, або як нищать українську культурну спадщину. // Газета «День». – 2019. – 21 червня. – С. 14. 
Садова-Мандюк О. Життєпис Юліана Буцманюка та етапи його творчого шляху // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2019. Вип. 3. С. 45–58.
Сакральне мистецтво Жовківщини: Альбом-каталог. – Львів: Літопис, 2015. – 300 с. (С. 21).
Сорохан М. А. Модест Сосенко та його школа. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2007. – 176 с. 
Стахів М. М. Українська Галицька Армія: Боротьба за державність. – Львів: Каменяр, 2007. – 400 с. 
Стельмах В. М. Товариство «Рідна школа» та його роль у розвитку української освіти. – Львів: Світ, 2011. – 220 с. (С. 78).
Турчин О. Унікальні стародруки, монети і гравюри: скарби у сховищах Наукової бібліотеки Львівського університету // Дивись, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dyvys.info/2016/07/19/unikalni-starodruky-monety-i-gravyury/
Українська діаспора в Канаді: Історія та культурна спадщина. – Едмонтон: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press, 2002. – 450 с. 
Українські січові стрільці у б оях та міжчасі. Мистецька спадщина / Упоряд.: І. Завалій, О. Кіс-Федорук, Т. Лозинський та ін. Львів; Київ : Поліграфічна фірма «Оранта», 2007. 
192 с.
Шептицький А. «Мистецтво і церква»: Збірник праць. – Львів: Апріорі, 2017. – 320 с. 
Юліян Буцманюк / За заг. ред. М. Хом’яка. Едмонтон : Канадське Наукове товариство ім. Шевченка, 1982. 120 с.
Юліян Буцманюк. Стінопис Жовківської церкви Христа-Чоловіколюбця / Автори-упоряд. І. Гах, О. Сидор. Львів : Місіонер, 2006. 164 с.
 Юліян Буцманюк, Мій життєпис / За заг. ред. М. Хом’яка. Едмонтон : Канадське Наукове товариство ім. Шевченка, 1982. С. 14–22.
Ювілейна виставка творів Ю. Буцманюка та його учнів // Література і мистецтво: Місячний додаток „Гомону України“. Торонто, 1960, ч. 12 (91) (10 груд.), с. 4;
Юліян Буцманюк // Нотатки з мистецтва. З жалобної хроніки. Філядельфія, 1968, ч. 7, с. 67;
Юліян Буцманюк: Монографічна студія / Передм. Б. Стебельського; вст. ст. С. Гординського; заг. ред. М. Хом’яка. Едмонтон, 1982, 112 с.
Юліан Буцманюк. Едмонтон, 1979



https://stjosaphat.ab.ca/news-events/gallery/
http://www.kray.org.ua/4241/foto-video/foto/ukrayinska-istoriya-v-hramovomu-stinopisi-zhovkivski-rozpisi-yuliana-butsmanyuka/
https://www.liveinternet.ru/users/3944113/post436426487
https://zbruc.eu/node/89589 https://zbruc.eu/node/89400
http://en.uartlib.org/yulian-butsmanyuk-murals-church-basilian-fathers-zhovkva/
https://news.lviv-company.in.ua/u-cerkvi-v-slavskomu-znishhili-cinni-rozpisi-vidomix-mitciv.html
https://photo-lviv.in.ua/anhel-bez-kryl-chy-lyudyna-yaka-navchylas-litaty-8-tsikavyh-faktiv-pro-hudozhnyka-monumentalista-yuliana-butsmanyuka/
https://risu.org.ua/article_print.php?id=35350&name=icons_articles&_lang=ua&
https://www.liveinternet.ru/users/3944113/post436426487
https://zhovkva-zamok.do.am/publ/1-1-0-35
https://parafia.org.ua/SUM/artist/%D1%8E%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD-%D0%B1%D1%83%D1%86%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA-2/
 https://parafia.org.ua/SUM/biblio/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96/%D1%8E%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD-%D0%B1%D1%83%D1%86%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA-%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD-%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C/
 https://zhovkva-zamok.do.am/publ/1-1-0-35
 http://artukraine.com.ua/a/gid-po-proektu-velike-i-velichne-okonchanie/#.XcyZw9XSLIUtp://en.uartlib.org/yulian-butsmanyuk-murals-church-basilian-fathers-zhovkva/



Ripubblicato, la prima pubblicazione del 3. VII. 2020
Pubblicato da alle

Nessun commento:

Posta un commento

Iscriviti a: Commenti sul post (Atom)

Post più popolari