MYROSLAVA ZVARYCHEVSKA MOROZ (Мирослава Зваричевська Мороз )

MYROSLAVA ZVARYCHEVSKA MOROZ
( Мирослава Зваричевська Мороз )

10.12.1936 - 26.02.2015

 Myroslava Zvarychevska era l'insegnante "da Dio", come diceva chi la conosceva, se anche voleva diventare una critica letteraria, e poteva essere davvero brillante con le migliori inclinazioni per farlo, avendo una straordinaria mente analitica. È stata molto apprezzata da B. Antonenko-Davydovych, dai colleghi. Ma diventando la più giovane ragazza tra dissidenti del Movimento intellettuale ucraino degli anni sessanta... 

  Essendo una delle migliori studentesse dell'Università di Leopoli, aveva abilità speciali. Ad esempio, è stata lei ad organizzare il coro degli studenti. In seguito, è stata organizzatrice di convegni (tra i primi già nel 1989 dedicato al B. Antonenko-Davydovych), tra i fondatori di numerose organizzazioni, società, partiti politici (la società Hryhoriy Vashchenko era stata ideata da lei, era inserita in "Prosvita", la società di Taras Schevscheno, il Partito Cristiano delle Donne Ucraine, ecc.). È stata lei ad annunciare l'idea della Scuola Nazionale Ucraina e la sua attiva promotrice, autrice di libri, articoli scientifici e pedagogici innovativi, un'insegnante profonda, una deputata coraggiosa e vicedirettore dell'Istituto dell'Istruzione postlaurea all'alba del cambiamento democratico....

   I suoi laureati la chiamavano mamma perché non solo insegnava, ma metteva anche una "spina dorsale", aveva un grande rispetto per la dignità umana, combatteva per lei, proteggendola non soltanto nei suoi studenti, ma in tutti, anche nelle persone sconosciute ...

   Brevi note biografiche 

   Studiava brillantemente alla scuola (dove è andate prematuramente), nel Collegio Pedagogico di Chortkiv, dove si è laureata con lode, nell'Università Nazionale di Leopoli di Ivan Franko, dove è stata preside della facoltà di filologia e organizzatrice del coro. Dopo laureata lavorava nella biblioteca scientifica dell'Università di Leopoli, come redattrice di lettere nei giornali, editore di lettere del dipartimento delle pubblicazioni dell'archivio regionale di Leopoli, insegnante nelle scuole e licei a Leopoli.  

  Ha partecipato al movimento dell'opposizione, distribuendo libri auto pubblicati, ha collaborato al Club della Gioventù Creativa "Prolisok". Il 18 aprile 1966 era accusata per la propaganda antisovietica. Durante il processo a porte chiuse, Ivan Drach, Lina Kostenko, Vyacheslav Chornovil, Ivan Dzyuba e altri hanno protestato contro l'arresto di M. Zvarychevka, M. Goryn, M. Osadchyj. Mentre era sotto la supervisione del KGB, lo stesso firmava dichiarazioni e appelli, in particolare in difesa di S. Karavanskyj. 

   Dal 1988-89 è stata figura pubblica molto attiva, vicedirettrice, capo dell'ufficio-centro delle discipline umanitarie, professore associato del dipartimento di fondamenti filosofici e contenuto dell'educazione, docente senior del dipartimento di educazione umanitaria, professore associato del dipartimento dell'educazione umanitaria (dal 2007) dell'Istituto regionale di educazione pedagogica post-laurea di Leopoli. Deputato della I Convocazione Democratica di Leopoli (dal 1990). 

  Ha partecipato alla creazione della Società di lingua ucraina intitolata a Taras Shevchenko (1988). Ha organizzato la prima conferenza scientifica e pratica in Ucraina "Scuola nazionale, insegnante, pubblico", dove il 3 dicembre 1989 ha presentato il suo (il primo in Ucraina) concetto di scuola nazionale. Co-organizzatore della commissione educativa e dell'aula pubblica, che ha funzionato ininterrottamente fino al 1991. Ha organizzato e costantemente tenuto lezioni sui temi dell'educazione, tavole rotonde, seminari e convegni; dialoghi annuali "Ho amato l'età della cavalleria" (dedicato a Lesya Ukrainka), "I giovani della scuola e le loro cure mediche". Segretario scientifico della Società "Scuola Nativa" (1991). Co-fondatrice e collaboratrice attiva della società di H. Vashchenko, "Prosvita", di organizzazioni femminili (Partito delle donne cristiane, Unione delle donne ucraine). Ha svolto un lavoro mirato sulla riforma del contenuto dell'educazione pedagogica post-laurea, organizzatrice di gruppi creativi, scuole di giovani insegnanti. L'autrice del programma e dei libri di testo sulla letteratura ucraina, articoli scientifici e approfondimenti sulla storia del pensiero pedagogico. Grazie a lei sono tornati nomi dimenticati (in particolare Sofia Rusova).  

 Insegnante onorario dell'Ucraina (1992).

 

  Мирослави Василівни Зваричевської була Педагогом від Бога. Хоча хотіла стати літературним критиком і могла би бути справді блискучим, маючи найкращі задатки до цього: дивовижний аналітичний розум, надзвичайну працьовитість і наполегливість. Її високо цінував Б. Антоненко-Давидович, колеги-літератори. Але любов до Правди переважила... Ставши наймолодшою дівчиною-шістдесятницею й опинившись на Лонського під допитами і тортурами у 1965, годі було думати про академічну кар'єру....

    Будучи серед найкращих студентів усього Університету Великого Каменяра, мала особливі здібності. До прикладу, саме вона організувала студенський хор. Як згодом була серед засновників численних громадських організацій, Товариств і партій (Товариство Григорія Ващенка було її дітищем, була у проводі "Просвіти", Товариства Української мови, Укрїнська Християнська партія жінок і т.д)... Годі перерахувати усі заслуги як громадського діяча і Людини з позицією, високими моральними засадами та принципами. Саме вона була автором ідеї національної школи і її активним впроваджувачем, автором новаторських підручників, статтей, науково-педагогічних розвідок, грунтовним викладачем, відважним депутатом, віце-директором Інституту освіти на зорі демократичних перемін...

   Її випускники називали її Мамою, тому що не лише навчала, але й ставила "хребет", мала величезну повагу до людської гідності, і шанувала її у людях та боролася за неї, захищаючи її не лише у своїх учнях, а в усіх, навіть незнайомих...... 


    Короткі біографічні відомості. 
    

  Народилася у свідомій високодуховній родині, з якої вийшли професори, науковці, педагоги, художники, лікарі. Блискуче навчалася у Чортківському Педагогічному училищі, яке закінчила з відзнакою, Львівському Національному університеті ім. Франка, де була старостою філологічного факультету та організаротом хору (завершила у 1961). Працювала у науковій бібліотеці Львівського університету, літредактором в газетах «Вільна Україна», «Ленінська молодь», літредактором відділу публікацій Львівського обласного архіву, Львівських середніх школах № 34, № 31, № 2, № 36.

   Брала участь в опозиційному русі, поширювала самвидав, співпрацювала у Клубі творої молоді «Пролісок». 24 серпня 1965 заарештували на вул. Ставропігійській, 18 квітня 1966 за звинуваченням у пропаганді антирад. літератури. Під час закритого судового процесу проти розправи над М. Зваричевькою, Горинями, М. Осадчим протестували Іван Драч, Ліна Костенко, В'ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба та ін.   Перебуваючи під наглядом КДБ, підписувала заяви та звернення, зокрема на захист С. Караванського.

   З 1990 року була заступником директора, завідувачем кабінету-центру гуманітарних дисциплін, доцентом кафедри філософських основ і змісту освіти, старшим викладачем кафедри гуманітарної освіти, доцентом кафедри гуманітарної освіти (з 2007 року) Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та активним громадським діячем.

      Депутат міської ради Першого демократичного скликання (від 1990).

   Брала участь у створенні Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка (1988). Організувала першу в Україні науково-практичну конференцію "Національна школа, учитель, громадськість", де 3. 12. 1989 виголосила свою (першу в Україні) концепцію національної школи. Співорганізатор освітньої комісії та громадського лекторію, який функціонував безперервно до 1991 року.  Постійно читала лекції з питань виховання, проводила круглі столи, семінари та конференції; щорічні діалоги «Я любила вік лицарства» (присвячені Лесі Українці), «Шкільна молодь і медична опіка над нею».
 Учений секретар Товариства «Рідна школа» (1991). Співзасновник і активно співпрацівник товариства Г. Ващенка, "Просвіти", жіночих організацій (Християнської партії жінок, Союзу українок). Проводила цілеспрямовану роботу реформування змісту післядипломної педагогічної освіти, організотор творчих груп, школи моло­дого вчителя. Автор програми й підручників з української літератури для 5-го (1999) та 6-го (2006) класів, підготувала до вид. підруч. для 7-го класу, наукових статей та розвідок з історії педагогічної думки. Завдяки їй повернулися забуті імена (зокрема, Софії Русової).

   Заслужений вчитель України (1992).

Лихо з розуму: (Портрети двадцяти "злочинців"): Збірник матеріалів / уклад .В.Чорновіл, Львів : Меморіал, 1991
 http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16582
 http://kps-ua.net/2010/lvivska/zvarichevska-miroslava-vasilivna
 http://oksanadov.blogspot.com/2015/12/

| di Zvarychivska Myroslava Vasylivna LIBRO DI GLORIA PEDAGOGICA DELL'UCRAINA (kps-ua.net)
 https://www.s-bilokin.name/history/SuchasnykIstUkr/Ending.html

ZVARYCHEVSKA Myroslava Vasylivna – Regione di Ternopil (irp.te.ua)
http://ukrsvit.org/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96/10-28-%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F-%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0-%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%87/
 http://uahistory.com/topics/famous_people/11215 
Зенон Сенатович. Правильний підручник // Поступ, 30 березня 2004 р.

Пелагогічна думка, 2016/№ 4 (loippo.lviv.ua)

 Українська література. 5 кл : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Мирослава Василівна Зваричевська.– Львів : Світ, 2002.– 280 с.

  Зваричевська М. Концепція національної школи, виголошена 3 грудня 1989 року на обласній конференції української мови ім. Тараса Шевченка та учителів Львівщини // Просвіта — № 1. — 1990.
   М. Зваричевська М.  Педагогіка Софії Русової  // Педагогічна думка. - 2006. - N 1.

  Пам'яті Мирослави Зваричевської : [спогади друзів, сусідів, учнів про Мирославу Зваричевську] 2016